30 серпня у Єзупільській громаді відбулося особливе патріотичне віче, присвячене 170-й річниці від дня народження Івана Франка та Міжнародному дню зниклих безвісти

Дата: 31.08.2026 10:22
Кількість переглядів: 98

Фото без опису

Це був день пам’яті. День молитви. День, коли особливо гостро звучало одне просте, але надзвичайно важливе слово — чекати.

Чекати того, хто пішов захищати Україну.

Чекати дзвінка.

Чекати звістки.

Чекати повернення додому.

💔 Бо «зник безвісти» — це лише два слова в документах.

А за ними — материнське серце, яке не перестає чекати.

Дружина, яка щоразу вдивляється у двері.

Дитина, яка вірить, що тато повернеться.

Родина, яка живе між болем, невідомістю і надією.

Саме тому цього дня ми були разом із тими, хто чекає.

🕯️ Захід розпочали Державним Гімном України та хвилиною мовчання за полеглими Захисниками й усіма, чиє життя забрала війна.

Біля пам’ятника Івану Франку замайорів Державний Стяг — Банер Надії, на якому розміщені світлини наших земляків, які зникли безвісти.

🇺🇦 26 імен. 26 історій. 26 родин, які чекають.

💙Андрушко Микола. Боришкевич Ігор. Вовчук Святослав. Вітюк Ярослав. Возняк Богдан. Гуляк Ігор. Довгий Віталій. Копко Ярослав. Кудла Юрій. Овчар Василь. Скоморовський Михайло. Шкребенько Михайло. Шкребенько Ігор. Байрачний Іван. Веселовський Євген. Хащевський Ігор. Вовк Володимир. Кривошея Степан. Нагірний Руслан. Прідка Михайло. Кіник Ярослав. Гуртовський Микола. Мельник Роман. Черепій Олександр. Гаврилюк Іван. Пташник Василь💛

За кожним іменем — людина.

За кожним ім’ям — чиєсь життя.

За кожною родиною — біль і надія.

🙏 Ми молилися за наших Захисників, чия доля нам досі невідома. До присутніх звернувся настоятель церкви Святого Миколая отець Володимир Кадлуб. Прозвучала «Молитва».

📖 Особливого звучання набули й слова Івана Франка — про боротьбу, єдність, незламність і силу духу.

Пролог до «Мойсея» прочитала Ірина Силюк. Уривок із «Захара Беркута» представив Василь Кабана.

А потім прозвучав голос людини, яка знає, що таке чекати щодня.

Ольга Шкребенько — дружина зниклого безвісти Захисника Ігоря Шкребенька — говорила про те, що неможливо зрозуміти тому, хто не переживає цього болю.

Її слова стали голосом багатьох родин, які сьогодні живуть у невідомості, але не втрачають віри.

👧🧒 Щиро й проникливо звучали голоси дітей, які читали вірші про Україну, наших Героїв і Перемогу.

🎶 Лунали «Єднайся, народе!» та «Не пора» у виконанні народного аматорського хорового колективу Народного дому селища Єзупіль під керівництвом Наталії Вовчук.

🇺🇦 Голова Єзупільської громади Ігор Лукашевич наголосив на важливості єдності та підтримки родин наших Захисників.

Бо родини, які чекають, не повинні залишатися наодинці зі своїм болем.

Ми маємо пам’ятати.

Ми маємо підтримувати.

Ми маємо називати їхні імена.

Ми маємо чекати разом із їхніми родинами.

🙏 Нехай Господь береже наших Захисників і допоможе кожному зниклому безвісти повернутися додому.

Ми чекаємо разом із вами.

Ми молимося разом із вами.

Ми віримо разом із вами.

💙💛 Ви не самі.

🇺🇦 Слава Україні! Героям слава!

Фото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без опису


« повернутися до розділу «Новини»