Патріотична хода пам’яті та молитви: єднаємося у вдячності та молитві за Україну
1 жовтня, у День захисників і захисниць України, День Українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці, у Єзуполі відбулася патріотична хода пам’яті та молитви.
Цей день став нагодою разом згадати тих, хто в різні історичні періоди боровся за свободу України, вшанувати полеглих Героїв та помолитися за наших Захисників і Захисниць, які сьогодні продовжують боронити Україну.
Хода об’єднала представників влади, жителів громади, дітей та духовенство. Її маршрут пролягав через пам’ятні місця, кожне з яких зберігає свою історію та нагадує про високу ціну української свободи.
Першою зупинкою став пам’ятник воїнам Української повстанської армії. Тут присутні вшанували пам’ять тих, хто свого часу став на захист української державності, запалили лампадки та віддали шану борцям за волю України.
Наступною зупинкою став банер із фотографіями наших земляків, які зникли безвісти під час російсько-української війни. Біля нього особливо гостро відчувалася сила молитви та надії. Учасники заходу молилися за всіх Захисників, які перебувають у полоні чи вважаються зниклими безвісти, та за їхнє повернення до рідних.
Хода продовжилася біля Хреста, встановленого на пам’ять про підпільників ОУН–УПА Івана Ганущака та Йосипа Буська, яких було страчено енкаведистами. Тут згадали про трагічні сторінки історії нашого краю та помолилися за тих, чиє життя стало жертвою боротьби за Україну.
Особливо зворушливою стала зупинка біля Алеї Слави Захисників України. На світлинах — наші земляки, рідні, друзі, знайомі, які віддали свої життя, захищаючи Україну. Їх пам’ять учасники заходу вшанували хвилиною мовчання, після чого священнослужителі відслужили панахиду за полеглими Героями.
Далі учасники ходи вирушили до Хреста, встановленого на місці розстрілу десяти невідомих людей у роки Другої світової війни. Це місце нагадує про злочини війни, людські страждання та необхідність берегти пам’ять про невинних жертв.
Завершальною пам’ятною зупинкою стали могили Січових стрільців та активістів ОУН–УПА, закатованих у казематах Жовтневої тюрми. Тут пролунали молитви за упокій душ тих, хто загинув, залишившись вірним своїй землі та Україні.
Після молитви учасники заходу згадали про тих, хто сьогодні продовжує боротьбу. Діти подякували Захисникам за можливість жити, навчатися та зустрічати новий день під українським небом.
Сьогоднішня війна знову нагадує нам, якою дорогою ціною виборюється свобода. Покоління змінюються, але незмінним залишається прагнення українців до волі та незалежності.
У День захисників і захисниць України ми дякуємо кожному й кожній, хто стоїть на захисті нашої держави. Дякуємо тим, хто сьогодні на передовій, на бойових чергуваннях, у тилу, у медичних підрозділах та в інших місцях продовжує робити свою справу заради України.
Нехай Покров Пресвятої Богородиці оберігає наших Захисників і Захисниць, а молитви рідних і всієї громади додають їм сили.
Завершилася патріотична хода виконанням Державного Гімну України.
Пам’ятаємо тих, кого вже немає поруч. Молимося за тих, хто боронить Україну сьогодні
. Чекаємо тих, хто зник безвісти та перебуває в полоні. І віримо в Україну та нашу Перемогу.
Слава Україні! Героям слава!
