З 1 липня 2021 року в Україні стартував ринок сільськогосподарських земель. Це означає, що кожен громадянин отримав право офіційно оформлювати купівлю-продаж паїв та на власний розсуд розпоряджаючись ділянкою.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» передбачено:
Придбати ділянку можуть лише громадяни України. Юридичним особам купувати землю заборонено до 2024 року.
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати 100 гектарів.
До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.
Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки у власність має орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку.
Нотаріус з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повинен буде перевірити покупця: підтвердити його особу, а також дізнатися чи не перевищено обмеження щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа тощо.
Розрахунки, пов’язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться в безготівковій формі.
Походження коштів для купівлі земельної ділянки має бути документально підтверджене.
Для продажу земельної ділянки необхідні такі документи:
документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку;
витяг із Державного земельного кадастру;
паспорти та реєстраційні номери облікової картки платника податків сторін договору;
звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки;
якщо договір укладатиметься представником за довіреністю від вашого імені, то необхідно надати таку довіреність, паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків представника за довіреністю.
якщо нерухоме майно набувалося в шлюбі, який розірвано, або покупець перебуває в шлюбі на цей час, то необхідно надати нотаріусу згоду подружжя на укладення договору, свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розірвання шлюбу.
Для перевірки інформації щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку потрібно необхідно зайти на сайт Держгеокадастру,
вибрати розділ «Публічна кадастрова карта»
та ввести в полі пошуку кадастровий номер земельної ділянки, зазначений у державному акті.
Якщо ділянка наявна в системі Державного земельного кадастру, то на екрані буде відображено відомості про неї (площа, цільове призначення); якщо ні, то повідомить, що інформація відсутня.
В Державному земельному кадастрі відсутні відомості про значну кількість земельних ділянок, зареєстрованих до 1 січня 2013 року у Державному реєстрі земель, право на які виникло до 2004 року на підставі:
• Державного акту на право приватної власності на землю (червоно-рожевого кольору, видавалися в період 1992-2001 років);
• Державного акту на право власності на земельну ділянку (зеленого кольору, видавалися в період 2002-2008 року);
• Державного акту на право постійного користування землею (видавалися юридичним особам та громадянам);
• Договору оренди земельної ділянки (видавалися юридичним особам та громадянам);
• Договору на право тимчасового користування землею (видавалися юридичним особам та громадянам).
Якщо відомості про земельні ділянки, які знаходяться в власності (користуванні) відсутні в Державному земельному кадастрі, тоді необхідно виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у землевпорядній організації.
Розробниками документації із землеустрою можуть бути: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою або фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою (стаття 26 Закону України «Про землеустрій»).
