Богородчанський відділ ДУ "Івано-Франківський ОЦ КПХ МОЗ"

МОЗ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

З настанням теплих весняних днів, коли починає оновлюватися природа, громадяни  наводять лад на своїх подвір´ях та присадибних ділянках. Перше, за що вони беруться – спалювання сухостою і опалого листя, не задумуючись про те, яку небезпеку несе таке "прибирання". Спалювання сухої трави і опалого листя завдає величезної шкоди довкіллю і здоров´ю людей, також призводить до некерованих надзвичайних ситуацій, адже полум’я може перекинутися на ліси та населені пункти, що в свою чергу завдасть неймовірних збитків: матеріальних, екологічних та гуманітарних. На превеликий жаль, люди  рідко надають цьому значення. Потрібно пам’ятати, що під час спалювання сухостою, у повітря виділяються небезпечні і канцерогенні речовини, а саме: сполуки свинцю, ртуті,  що викликають подразнення та опіки дихальних шляхів, підвищення рівня цукру в крові, діють на вуглеводневий обмін, спричинюють головний біль, втомлюваність, знижують імунітет, посилюють важкий перебіг хронічних захворювань, навіть  стають причиною виникнення онкологічних захворювань.  З димом вивільняється діоксин – темна, густа і дуже їдка речовина, яка подразнює очі, має неприємний запах і викликає алергію.  При тлінні трави і листя виділяється бензопірин, який спричинює висипання на шкірі, бронхіт. Бензопірен - речовина першого класу небезпеки, зміни, які він викликає, незворотні, це сильний канцероген і мутаген. Тобто він може викликати онкологічні захворювання і генетичні проблеми у майбутніх дітей. Особливо важливий той факт, що бензопірен при потраплянні в організм з нього не виводиться, а накопичується.  В сільській місцевості ситуація погіршується ще й тим, що при горінні в повітря вивільняються токсичні гербіциди, пестициди та інші  сполуки,  які вносилися на присадибні ділянки для захисту рослин та знищення шкідників. Постійно подразнювальний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо це шкодить людям, які страждають на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Дим від вогнищ може утворювати смог і надовго зависати у повітрі на великих територіях. У цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення ДТП, аварій і травматизму людей. Окрім безпосередньої загрози людському здоров´ю, спалювання сухостою призводить до екологічної катастрофи. Руйнується грунтовий покрив, знищується коріння і насіння трав´янистих рослин, гинуть тварини та ґрунтоутворюючі мікроорганізми. На місці підпалу нормальне життя живих організмів відновлюється через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи. За офіційними даними Головного управління ДСНС України в Івано – Франківській області з початку року на території Прикарпаття виникло близько 400 пожеж сухої трави, і це в той час, коли допомоги рятувальників населення може потребувати в будь – яку хвилину. Отже, наступного разу, коли надумаєте спалити сухостій, подумайте про те, скільки шкоди ви завдаєте собі і своєму оточенню,  перетворюючи повітря навколо себе в отруту, родючі грунти -  на попелище, додаючи при цьому роботи пожежникам. Крім того, на  вас чекає немалий штраф!  Підпал сухої трави – це диверсія, що відволікає рятувальників та працює на користь ворога!

Ехінококоз – це зоонозний природно – осередкований біогельмінтоз. Захворювання характеризується хронічним перебігом, алергізацією організму, деструктивним ураженням печінки, легень та інших органів. Людина може уражатися 4 видами збудника: Echinococcus granulosus, Echinococcus multilocularis, Echinococcus vogeli, Echinococcus oligarthrus. Найпоширенішим є однокамерний ехінокок – маленька гермафродитна цестода довжиною 5 – 8 мм і 1 мм шириною, що складається з головки, де є 4 присоски, 36 – 40 гачків, і стробіли, яку формують 3 – 4 членика. Останній членик найбільший і містить до 800 яєць із онкосферами. У зовнішньому середовищі яйця зберігають життєздатність у сухій траві до 6 місяців при температурі до +20 градусів С. Онкосфери стійкі до дезінфектантів, при кип’ятінні гинуть за 20 секунд, витримують температуру від -30 градусів С. до +38 градусів С. У грунті (залежно від вологості) вони зберігають життєздатність до 1 року. Ехінокок зустрічається повсюдно. В Україні реєструється переважно в південних областях ( Херсонській , Миколаївській, Одеській, Автономній республіці Крим). Щорічно виявляють 20 – 30 випадків цієї хвороби. В лісостеповій і поліській зоні України формуються осередки ехінококозу переважно за участю свиней і собак. Механізм передачі ехінокока – фекально – оральний, шляхи передачі- харчовий, водний, побутовий. Чинники передачі до людини – овочі, фрукти, забруднені руки онкосферами ( під час контакту з собакою, коровою, свинями, вівцями). Велика та мала рогата худоба заражається на пасовиськах під час поїдання трави, забрудненої онкосферами ехінокока. Зараження хижаків відбувається під час поїдання органів травоїдних тварин. В організмі собаки (вовка, лисиці) статевозріла форма паразитує від 5 місяців до 1 року. Яйце потрапляє в шлунково кишковий тракт із забрудненою їжею ( трава, овочі, ягоди) проміжного хазяїна тварини або людини, руйнується, звільняючи зародок ехінокока (гексант). Гексанти за допомогою гачків укорінюються в слизову оболонку тонкої кишки, а потім проникають у кровоносні судини. Із током крові зародок заноситься в різні органи і поступово перетворюються на ехінококову кісту . У людини переважно формується ехінококоз печінки (60-80%), легень (20-25%), значно менше – селезінки, нирок, мозку, кісток, органів малого тазу. Материнська кіста росте повільно 0,2 – 0,5 см за 5 місяців. Протягом 3 – 10 років діаметр кісти збільшується і сягає від 1 до 30 см. Описані випадки, коли вага кісти сягала понад 10 кг. Людина, як проміжний хазяїн, є епідемічно безпечною, оскільки вона є глухим біологічним кутом для личинкової стадії ехінококу, але сприйнятлива до ехінококозу. Найбільша захворюваність спостерігається серед працівників тваринницьких ферм, боєнь, серед пастухів, чабанів, а також власників собак та членів їх родин. Імунітет нестійкий, тому можливе повторне зараження.

Помідор з гладкою шкіркою, не порушена черв’яком груша, свіжа полуниця, не тільки влітку, але й цілий рік, - це блага цивілізації. Але з ними в нашу тарілку потрапляють і речовини, завдяки яким дари природи змогли вирости і дістатися до нас, тобто, пестициди. Сьогодні практично всі овочі та фрукти, які ми купуємо, вирощені з їх участю. Отже, пестициди це - хімікати, які використовуються в  сільському господарстві ,  садівництві  для боротьби зі шкідниками, але, на жаль, отрути впливають не лише на шкідників, а й на організм людини. Зазвичай при купівлі будь-якого продукту ми звертаємо увагу на термін придатності, склад, на предмет наявності в ньому ГМО та консервантів. Не те, щоб нас не хвилювало питання «А чи присутні в цьому соку або фруктах пестициди?» Просто перевірити ми цього не можемо. Бажанням будь-якої мами є нагодувати свою дитину здоровою їжею, до якої належать овочі та фрукти. Тому намагаються матусі купити яблучко або морквину красивіше. Але не завжди красиві продукти будуть корисними для дитини і дорослого. Найбільш чистими і безпечними вважаються продукти, вирощені на органічних сполуках , тобто без хімікатів. Чому так важливо убезпечити від пестицидів саме дитячий організм? Дитина більше дорослого отримує забрудненої пестицидами їжі, тому що споживає більше соків і фруктів. Найстрашніше, що пестициди мають властивість накопичуватися в організмі і через багато років викликати згубні наслідки. Маленькі діти найбільш сприйнятливі до канцерогенної дії пестицидів, так як в організмі, що росте процес ділення клітин відбувається швидше. Оскільки печінка дитини ще не досягла повного розвитку, то вона не взмозі впоратися з пестицидами та знешкодити їх. Про надлишку в організмі пестицидів сигналізує загальний стан людини: турбують головні болі, безсоння, пропадає апетит, з'являється млявість. Дуже небезпечні пестициди для вагітних жінок, особливо на ранніх термінах, оскільки вони здатні змінювати клітки у плода, що розвивається. Є підтвердження, що діти в таких випадках народжуються недоношені або відстають у розумовому розвитку. Надмірна кількість пестицидів в організмі може сприяти розвитку ракових захворювань. Наївно думати, що пестицидами заражені тільки овочі і фрукти.

З початку 2023 року на Прикарпатті зареєстровано два летальних випадки менінгококової інфекції серед дитячого населення - у Коломийському та Калуському районах (на Рожнятівщині). Щороку в світі реєструють близько 300 000 – 500 000 випадків менінгококової інфекції, зокрема 30 000 – 50 000 летальних. Менінгококи групи В, що викликають найбільш загрозливі клінічні форми менінгококової інфекції – менінгококцемію та менінгіт – є одними із найпоширеніших в Україні. У 2022 році усього зареєстровано 98 випадків, у 2021 році – 91. Найвищий рівень захворюваності – серед дітей віком від 6 місяців до 3 років. Отже, нагадуємо: менінгококова інфекція (МІ) - це гостре антропонозне інфекційне захворювання, що передається повітряно-краплинним шляхом. Збудником МІ є менінгокок (Neisseria meningitidis). Існує 12 груп збудника. Найчастіше зустрічаються: А, В, С, W, Y. Джерелом інфекції є люди — носії збудника, які виділяють менінгококи і не мають запальних змін у носоглотці, або ж хворі на гострий назофарингіт і генералізовані форми МІ. Збудник передається із краплями слизу під час кашлю, чхання, розмови. Близький тривалий контакт з інфікованою людиною-носієм сприяє поширенню хвороби. Інкубаційний період захворювання ( від моменту проникнення збудника до початку симптомів) - 1–10 днів і в середньому становить 4 дні. Основні симптоми : - різке підвищення t тіла до 39 – 41 0 С, блювота; - геморагічний висип різного діаметру, який не зникає при натисканні; - у дітей до 1 року: монотонний плач, постійні зригування, тім'ячко "вибухає"; - підвищена чутливість до звуків, світла; - головний біль, періодичні судоми; - характерна поза: ноги притиснуті до живота, голова закинута назад; - збудження, що може змінюватись в'ялістю. Після перенесеної хвороби зберігається тривалий імунітет. Важливо своєчасно діагностувати хворобу. Якщо ви помітили в себе або рідних такі симптоми, то негайно зверніться до лікаря. Але попередити це захворювання можна зробивши вакцинацію! В Україні щеплення від менінгококової інфекції належить до рекомендованих і не фінансується з державного бюджету. Ефективність вакцинації перевищує 93%, і найкращі результати — після щеплень в ранньому дитячому віці. В Україні зареєстровані та доступні три вакцини:

В сезоні 2022 — 2023 років реєструється одночасна циркуляція вірусів грипу та коронавірусу SARS-CoV-2, що і визначатиме активність епідемічного процесу.  Цього року лабораторно підтверджено віруси грипу типу А H1 та H3, які є сезонними та циркулюють щороку.  Інтенсивний показник захворюваності – 320,0 на 100000 населення, це наразі менше епідпорогу. Дитяче населення є рушієм епідпроцесу. Захворюваність на ГРВІ серед дітей зросла на 13,9% в порівнянні з минулим тижнем. Як і завжди, до груп ризику належать:  люди віком 65 років і старше;  діти від 6 місяців до 5 років;  вагітні жінки;  люди з хронічними захворюваннями;  люди, які перебувають в закладах тривалого догляду;  люди з професійної групи ризику (лікарі, вчителі, військові, продавці тощо). Цим людям рекомендовано отримати щеплення проти грипу, аби уникнути тяжких ускладнень від захворювання, що можуть призводити до смерті. Оскільки вакцина є рекомендованою, то придбати її можна власним коштом в аптечній мережі:  ДЖІСІ ФЛЮ КВАДРИВАЛЕНТ, Корея;   ВАКСІГРИП ТЕТРА, Франція. Ці вакцини пройшли реєстрацію та контроль  Держлікслужби . Тому вони безпечні та ефективні. Як населенню вберегтись від інфікування?   Перш за все нагадую, що коронавірусна інфекція, грип та інші ГРВІ — це вірусні хвороби, а тому не потребують лікування антибіотиками. Антибіотик не діє на віруси та призначений для лікування виключно бактеріальних інфекційних хвороб. Рішення про призначення антибіотиків приймається виключно лікарем. Приймаючи антибіотики через затяжний кашель або нежить за рекомендацією сусіда — ви наражаєте себе на небезпеку розвитку побічних реакцій, у тому числі алергічних, токсичних і формування  антимікробної резистентності .  Бережіть свій імунітет. Старайтесь добре спати, менше нервуйтесь (хоч це і важко, їжте здорову їжу, свіжі фрукти та овочі, гуляйте на свіжому повітрі, тепло вдягайтесь, не куріть та не пийте алкоголь.  Найкраща профілактика — вакцинація. Вакцинуватися від грипу дуже важливо. Це можна робити не лише на початку, а і впродовж усього епідсезону. Бо ризик захворіти на грип і мати тяжкі ускладнення є досить високим, особливо для людей із груп ризику.