ТУБЕРКУЛЬОЗ В ЧАС ВІЙНИ !!!!
В Україні триває війна…..
Війна завжди додає ризиків поширення різноманітних інфекційних захворювань, туберкульоз не виключення. Міграція населення, скупченість, нестабільність в країні, економічні негаразди, бідність-це ті фактори, які можуть спровокувати поширення туберкульозу.
Туберкульоз - це інфекційне захворювання людини та тварин, яке викликається бактерією туберкульозу ( паличкою Коха ).
Зараження туберкульозом відбувається повітряним шляхом. Близько однієї третини населення світу інфіковане паличкою туберкульозу, але найбільшу вірогідність захворіти має людина, у якої під час «зустрічі» з туберкульозною паличкою знижений, слабкий імунітет.
Основними симптомами захворювання є:
-кашель понад 2 тижні; підвищена температура тіла;
-утруднене дихання; біль у грудях; поганий апетит;
-постійна слабкість; безпричинна втрата ваги;
-підвищена пітливість, особливо вночі; кровохаркання.
Епідемічна ситуація щодо туберкульозу напружена як серед цивільного населення, так і серед військовослужбовців ЗСУ, оскільки особовий склад комплектується з населення країни і тісним чином пов’язаний з епідеміологічною та соціально-економічною ситуацією в Україні загалом. У зв’язку з цим у військових частинах відтворюється та ж сама або ще гірша динаміка епідеміологічних показників з ТБ, що й серед цивільного населення. Захворюваність на туберкульоз серед військовослужбовців невпинно зростає у зв’язку з війною. Також на захворюваність впливають наступні чинники:
- погіршення умов побуту;
- нерегулярне харчування;
- порушення режиму сну та відпочинку;
- перебування в постійних умовах стресу.
Ці проблеми згубно впливають на імунну систему та збільшують сприйнятливість до мікобактерій.
Повністю захиститись від туберкульозної інфекції неможливо, але можна запобігти розвитку хвороби та виявити її на ранній стадії.
Високий рівень дисциплінованості та організованості військових колективів сприяють впровадженню заходів з інфекційного контролю за туберкульозом та забезпечують їхню високу ефективність.
Через розгортання активних бойових дій в східних та південних областях країни, багато людей евакуювалися до більш спокійних регіонів. Звісно, серед них є люди, які лікують туберкульоз. Одна з проблем, яка постала перед ними і перед протитуберкульозною службою, — забезпечення доступу до терапії на новому місці перебування. Адже для подолання туберкульозу питання регулярності прийому препаратів є принциповим.
Вся медична система була адаптована до викликів війни і будь-який пацієнт з туберкульозом може звернутися до найближчого протитуберкульозного закладу того регіону, куди він евакуювався.
Забезпечення пацієнтів протитуберкульозними ліками, як і до війни, залишається безоплатним.
Що стосується людей, які підозрюють в себе туберкульоз і бажають пройти відповідні обстеження, вони можуть звернутися до сімейного лікаря або до працюючих профільних закладів.
Сьогодні фтизіатри, клініцисти, медичні сестри, лаборанти, волонтери боронять свій фронт. Своє плече підставляють і на міжнародному рівні, і всередині країни- ВООЗ, Глобальний фонд по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією, міжнародні фонди та неурядові організації.
І пам'ятайте — туберкульоз виліковний і Україна має арсенал засобів для його подолання!
Лікар-епідеміолог Світлана ГАВРИЛКО
