Чи знаєте ви про хворобу котячих подряпин?
ХВОРОБА КОТЯЧИХ ПОДРЯПИН не є розповсюдженою хворобою, але контакт з кішками серед населення, особливо дитячого, є дуже тісним і про його вірогідні наслідки батьки повинні знати.
Інші медичні назви цієї хвороби – феліноз, підгострий лімфаденіт, доброякісний лімфоретикульоз.
НОСІЄМ ЗБУДНИКА ХВОРОБИ є домашні тварини - собаки, кішки, а також гризуни та мавпи. Власне, звідси і походить назва захворювання – felinus, у перекладі з латинської – кішка. Крім вказаних тварин, джерелом інфекції також можуть бути птахи. Між тваринами хвороба передається через блохи.
ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ІНФЕКЦІЇ – через попадання слини заражених котів чи інших тварин на подряпини та укуси, які вони наносять людині.
У разі потрапляння інфекції в організм людини відбувається запалення регіонарних лімфатичних вузлів, яке супроводжується лихоманкою та інтоксикацією, а також утворенням первинного афекту саме в тому місці, де сталося проникнення збудника.
Хвороба котячих подряпин У ДІТЕЙ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ та діагностується набагато ЧАСТІШЕ, ніж у дорослих. У медичній практиці не доведено можливості передачі цієї інфекції від хворої людини здоровій. Рівень захворюваності залишається стабільним протягом усього року. Трохи більший сплеск фіксується восени-взимку.
ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД триває від 10 до 30 діб, рідше – 2 місяці. Захворювання, починається гостро: різко підвищується температура тіла до 38-39 ° С, спостерігається легке нездужання, відбувається збільшення регіонарного лімфатичного вузла або групи лімфовузлів.
Більше інших схильні до інфікування лімфатичні вузли в області пахв, шиї. Іноді запалення лімфовузлів локалізується у незвичайних місцях – перед вушною раковиною, під чи над ключицею.
Величина уражених лімфатичних вузлів досягає розмірів курячого яйця. Вони малорухливі та болючі на дотик. Хворобу котячих подряпин розпізнають саме щодо збільшення лімфатичних вузлів.
Дуже рідко трапляються випадки зараження через органи дихання, мигдалики або травний тракт, коли може розвиватися атипова первинна пневмонія, виникати гострий живіт. Якщо збудник не затримується в лімфовузлах, а проникає в кров’яне русло, то можливі ураження очей, нервової системи, внутрішніх органів.
ДІАГНОСТИКА проводиться на основі огляду дитини, опитування, симптоматики і підтверджується серологічними методами.
ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ зводяться до запобігання зараження котів блохами, уникнення прямого контакту дітей з бродячими котами.
Лікування данної хвороби залежить від тяжкості перебігу, локалізаціі процесу і як правило, включає системну антибіотикотерапію.
Якщо пошкодження шкірного покриву дитини відбулося, ранку слід промити водою та обробити дезінфікуючими засобами.
В даний час актуальність інформації про хворобу котячих подряпин збільшується. Велика кількість людей і котів переміщується із зони бойових дій, часто вони перебувають в одному приміщенні, що сприяє зараженню блохами. Під дією стресу коти можуть бути агресивними і дряпати чи кусати дітей.
БАТЬКИ ПОВИННІ ЗНАТИ, що найменша подряпина котом може становити загрозу здоров’ю дитини, тому слід уважно стежити за її станом та при появі симптомів звертатися до лікаря!
Завідувач відділення епіднагляду та
профілактики інфекційних хвороб
Богородчанського відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Надія ГЛУШКО
