Обережно! Дифтерія!
За повідомленням Центру громадського здоров’я МОЗ України в Київській області 73-річна жінка померла від дифтерії. 29 грудня 2023 року хвора була госпіталізована до лікарні, проте її життя не вдалось врятувати через довготривале самолікування та ускладнення, що виникли внаслідок хвороби. Також з'ясовано, що у померлої відсутні щеплення. Це перший летальний випадок від дифтерії за 2023 рік.
Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним
механізмом передавання, що характеризується місцевим фібринозним
запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної
інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем,
нирок.
Джерелом інфекції є хвора людина чи носій дифтерійної палички Corynebacterium diphtheriae, які виділяють токсигенні штами збудника. Дифтерійна паличка стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє бактерія, в зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине під час нагрівання (+60 °С та вище), а також внаслідок дії прямих сонячних променів.
Інкубаційний період захворювання — від 3 до 10 днів. Перебіг хвороби залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, обтурації дихальних шляхів, наявності та характеру ускладнень, супутніх захворювань та приєднання вторинних інфекцій.
Бактеріоносійство дифтерії є окремим типом інфекційного процесу і буває:
- Реконвалесцентне (в осіб, що перехворіли на дифтерію);
- У здорових осіб (в яких на момент огляду були
відсутні клінічні симптоми).
За тривалістю бактеріоносійство дифтерії поділяють на:
- Короткочасне — збудник виділяється до 2 тижнів;
- Середньої тривалості — від 2 тижнів до 1 місяця;
- Затяжне — більше 1 місяця;
- Хронічне — від 6 місяців до кількох років.
Шляхи передачі інфекції
Дифтерія передається найчастіше повітряно-крапельним шляхом,
факторами передавання також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки).
Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин,
який блокує синтез білка в клітинах, у результаті чого виникають тяжкі
функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Захворювання
проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть
ускладнювати дихання та ковтання.
Симптоми дифтерії
Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного
процесу, його поширеності, наявності та характеру ускладнень, супутніх
захворювань та приєднання вторинних інфекцій. Захворювання на дифтерію
може мати такі прояви:
- Біль у горлі;
- Підвищена температура, лихоманка;
- Набряк слизової оболонки ротоглотки;
- Наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;
- Набряк шиї;
- Збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.
Захворювання також може викликати ускладнення, а саме:
- блокування дихальних шляхів;
- інфекційно-токсичний шок;
- пошкодження серцевого м’яза (міокардит);
- ураження нервової системи;
- нефрозонефрит;
- легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).
Профілактика дифтерії
Попередити розвиток небезпечних ускладнень можна завдяки вакцинації
дітей, згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, і ревакцинації дорослих кожні 10 років.
Діти мають отримати 6 щеплень від дифтерії: у перші 2,4,6, 18 місяців життя та у 6 й 16 років.
Щоб запобігти розповсюдженню хвороби, потрібні раннє
виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація
бактеріоносіїв.
Щеплення вакциною АДП-м є безкоштовними. Зверніться до вашого сімейного лікаря, перевірте свій вакцинальний статус та в разі необхідності вакцинуйтесь.
Завідувач мікробіологічної лабораторії
Богородчанського відділу
Івано-Франківського районного відділу
ДУ « Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Лілія Лапко
« повернутися до розділу «Богородчанський відділ ДУ "Івано-Франківський ОЦ КПХ МОЗ"»
