Вплив низьких температур на організм працюючих
Відповідно до Конституції України та ст. 153 Кодексу законів про працю кожен громадянин має право на належні, безпечні й здорові умови праці.
Мікрокліматичні умови на робочому місці, у виробничих приміщеннях – найважливіший санітарно-гігієнічний фактор, від якого залежить стан здоров’я та працездатність людини. До показників мікроклімату повітря робочої зони відносяться температура, відносна вологість, швидкість руху повітря.
Основним документом, який регламентує вимоги до параметрів виробничого середовища є Санітарні норми виробничого мікроклімату (ДСН 3.3.6.042-99») , які встановлюють оптимальні та допустимі параметри для робочої зони виробничих приміщень з урахуванням важкості роботи та пори року.
Оптимальні параметри метеорологічних умов поширюються на всю робочу зону виробничих приміщень без розмежування на робочі місця. Такі параметри забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють умови для високого рівня працездатності.
Допустимі нормативи макроклімату встановлюються тоді, коли з технологічних чи техніко-економічних причин забезпечити оптимальні умови неможливо.
Згідно санітарних норм температура приміщень, де працівники виконують свої обов’язки сидячи і не потребують фізичного напруження повинна становити 22-24 С. В приміщеннях, де робота виконується сидячи, стоячи та супроводжується деяким фізичним напруженням, температура має бути 21-23 С.
Слід зауважити, що стан людини залежить від фізичної активності, якості одягу, тривалості впливу несприятливих метеорологічних факторів, а також адаптації до умов праці і теплової стійкості.
Необхідно пам’ятати, що тривала дія на організм людини низької температури, високої відносної вологості погіршує самопочуття, знижує продуктивність праці і часто призводить до різних захворювань і порушень стану здоров’я.
Унаслідок переохолодження та зниження загальної опірності організму можуть розвиватися, насамперед, судинні порушення, що характеризуються ознобом, ураженням відкритих ділянок шкіри (припухлістю із синюшним відтінком) зі зменшенням її чутливості. Тривала дія холоду часто спричиняє ураження периферичної нервової системи (проявляються невралгією, невритами, радикулітами), захворювання на суглобову і м’язову форми ревматизму, міалгію, міозит, ендартеріїт, асептичне та інфекційне запалення слизової оболонки дихальних шляхів, ангіну.
Охолоджувальний мікроклімат – поєднання параметрів мікроклімату, за якого відбувається зміна теплообміну організму, що призводить до появи загального або локального дефіциту тепла в організмі.
Відчуття та вплив температури на організм залежить від показників швидкості руху повітря та відносної вологості.
Для оцінки мікрокліматичних умов праці при роботі на відкритих територіях, у неопалювальних та холодних приміщеннях у холодний період року, слід враховувати показники швидкості руху повітря. При швидкості руху повітря понад 1м/с (вітер, протяги) нормативні рівні температури повітря, повинні бути збільшені на 2,2 С на кожний 1м/с підвищення швидкості.
Температурний чинник впливає як на працездатність людини, так і на функціонування засобів виробництва. Низькі температури повітря у робочій зоні належать до фізичних шкідливих і небезпечних факторів.
Роботу за температури повітря – 10 С і нижче слід визнати такою, що проводиться у шкідливих умовах праці. За температури повітря, нижчої від – 30С, клас умов праці визначається як «небезпечний». У таких умовах не допускається проведення робіт, крім невідкладних. Відповідно, люди, виконуючи роботу за таких умов, мають отримати належний спеціальний одяг і взуття.
Окремо встановлені норми, які визначають порядок безоплатного забезпечення робітників спецодягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ст. 163 КЗпП).
Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 для попередження можливого переохолодження працюючих в холодний період в приміщеннях, де на робочих місцях мікрокліматичні умови нижче допустимих величин, влаштовують повітряні або повітряно-теплові завіси біля воріт, технологічних та ін. отворів у зовнішніх стінах, а також тамбури-шлюзи:
виділяють спеціальні місця для обігріву, встановлюють засоби для швидкого та ефективного обігрівання верхніх і нижніх кінцівок;
встановлюють внутрішньозмінний режим праці та відпочинку, що передбачає можливість перерв для обігріву;
забезпечують працюючих засобами індивідуального захисту (одяг, взуття, рукавиці) відповідно до вимог ДСТУ (ГОСТ 12.4.084-80, ГОСТ 12.4.088-80).
Увага! Роботодавець зобов’язаний обладнати помешкання для обігріву й відпочинку працівників. Перерви для обігріву застосовуються залежно від температури повітря й сили вітру на місці роботи і включаються в робочий час.
Порядок надання перерв для обігріву і відпочинку регламентується колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. При низьких температурних умовах повинен застосовуватись одяг з відповідною теплоізоляцією.
Крім того, важливим чинником роботи в зимовий період є перша допомога при обмороженні полягає в тому, що потерпілого потрібно перенести в тепле приміщення, зняти з нього одяг, взуття та укрити його ковдрою, напоїти гарячим чаєм та терміново звернутися до лікаря.
Ні в якому разі при обмороженні не можна розтирати снігом потерпілого.
Не рекомендовано також тримати відморожені кінцівки в гарячій воді, біля відкритого вогню, батареї: чутливість таких уражених тканин знижена і можливий випадок додаткового ураження шкіри. Обморожені ділянки тіла не можна змазувати спиртовими розчинами, маслами та жирами.
Важливо знати правила, щоб попередити обмороження:
- не допускати намокання ніг; одяг та взуття повинні бути цілими та сухими;
- час від часу потрібно активно рухатися( ходити, бігати); вживати гарячий чай, їжу.
Дотримуйтеся усіх правил роботи на відкритому повітрі та будьте здорові!
Лікар з загальної гігієни
Богородчанського відділу
Івано-Франківського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Богдан Левицький
