Цікаво про малярію
Малярія завжди була і є однією з найнебезпечніших хвороб людини. Вона приводила до занепаду великі країни, знищувала народи, вирішувала результати війн.
До відомих жертв, які найімовірніше померли від малярії, належать: святий Августин, Христофор Колумб, єгипетський фараон Тутанхамон, Александр Македонський, Чингізхан, принаймні 5 римських пап, італійський поет Данте Аліг'єрі, імператор Священної Римської імперії Карл V, лорд Байрон, український ентомолог Д. В. Знойко.
За даними ВООЗ, малярія продовжує загрожувати 40% населення світу. Щорічно малярією хворіє понад 500 мільйонів людей, а більш одного мільйона помирає від цієї хвороби. 95% всіх випадків реєструється в Африці. 80% дитячої смертності до 5 років припадає на малярію.
З метою поширення знань про малярію та активізації боротьби з цією хворобою у 2007 році на 60-й сесії Всесвітньої асамблеї здоров’я був заснований Всесвітній день боротьби з малярією. Цей день щорічно визначається 25 квітня у всьому світі.
У цілому від малярії загинуло людей більше, ніж за усі війни разом узяті. Тому малярійного комара вважають «наймасовішим вбивцею людей».
У країнах із низькими доходами населення малярія посідає шосте місце у рейтингу з 10 найпоширеніших причин людської смертності, особливо в тих країнах, де понад 75% населення живе менше ніж на 2 долари у день. Ці країни переважно у Африці. Малярія наразі присутня у 106 країнах світу.
Для цього є всі передумови, а саме:
– наявність і стабільна чисельність переносчиків збудників малярії (комарі виду Anopheles maculipennis);
– більше 30% водоймищ є анофелогенними,;
– за останні роки збільшилися терміни епідсезону: сезон ефективного зараження комарів збудником малярії до 110 днів; сезон можливого зараження людей – з 123 до 140 днів (з травня по жовтень);
Небезпечні на малярію країни відвідують щороку близько 120 млн. туристів, близько 10 тис. хворіють після повернення додому, так звана «завізна малярія». Таким чином, епідситуація з малярії залишається нестійкою.
Малярія – загрозливе для життя інфекційне захворювання, збудником якого є плазмодії, які передаються через укуси комарів. Захворювання проявляється, як мінімум, через 7 діб від зараження, максимум – через рік-півтора, в залежності від виду збудника, стану імунної системи організму людини.
Малярію називають «мавпою» різних захворювань і вона може імітувати ГРВІ, грип, тощо. Захворювання часто починається з недужання, слабкості, розбитості, головного болю, болю в м’язах, суглобах і попереку, сухості в роті, потім – приступи гарячки, блювота, розлади травлення (пронос), кашель, потовиділення, збільшення розмірів селезінки та печінки, порушення з боку нервової системи організму. Хвороба характеризується хронічним перебігом з можливістю рецидивів та летальних завершень.
Цікава історія з винайденням ліків від малярії відома з 1600 року.
На територіях населених пунктів в Перу, де масово хворіли люди на цю небезпечну хворобу, безнадійно хворих вивозили помирати в ліс, де росли хінні дерева. Часто такі люди повертались здоровими в села.
Виявилось, що вони вживали воду, де настоювалась кора хінного дерева, яка мала цілющі властивості. Тоді єзуїтські місіонери в Перу віднайшли кору хінного дерева, всередині якої був хінін, що дотепер є ефективним засобом від малярії.
У 1880 році відкрито збудника хвороби - плазмодія малярії (Laveran). В 1897 році сержант британської армії Рональд Рос виявив, що саме комарі переносять малярію, а не «погане повітря», як вважалося раніше.
Паразити, що спричиняють захворювання малярією- одні з найскладніших та найхитріших патогенних організмів, відомих людству. Половину свого життя вони живуть всередині холоднокровних комарів, а іншу половину – всередині теплокровних людей. Ці два середовища абсолютно різні, але попри це, вони обидва вкрай ворожі. Комаха безперестанно намагається позбутися паразита, а людське тіло в свою чергу намагається позбавитися його. Це невелике створіння (плазмодій) виживає, знаходячись під облогою, але воно не тільки виживає, а й розповсюджується. Малярійний плазмодій має більше способів ухилитися від атаки, ніж ми знаємо. Це - перевертень.
Таким же чином, як гусінь перетворюється на метелика, малярійний паразит трансформується ось так сім (7) разів за увесь свій життєвий цикл.
Цей паразит – надзвичайна наукова проблема, яку до кінця не вдалося розв’язати, але таким є й сам комар, який переносить паразита.
Всього 12 видів комарів переносять більшу частину світової малярії. Дотепер ми знаємо зовсім мало про водойми, де вони мешкають і розмножуються. Тому не так просто уникати цих комах.
Проводилися заходи зі знищення носіїв інфекції – комарів роду Анофелес. Проте, розпилення інсектицидів не принесло бажаного результату. Тоді вчені вдалися до генетичної модифікації комах, що призводить до загибелі плазмодія малярії. Цей ген передається у спадок.
В Европі схвалили першу у світі вакцину проти малярії – (британська фармацевтична компанія QlaxaSmithKline) – вакцина «Моспірікс», яка проходить випробування. Науковці посвятили розробці вакцини вже 30 років.
Лауреатами Нобелевської премії в області медицини 2015 року стали У. Кемблл, С. Омура, Ю. Ту. Вчені винайшли засоби від важких недуг, зокрема – малярії. Вони синтезували речовину артемізинін, отримано з полину, яка знищує збудника хвороби.
Боротьба з малярією триває!
Лікар–паразитолог Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Федорів В.І.
