Бережіться сказу
Сказ (водобоязнь, гідрофобія)—гостре інфекційне захворювання людини і теплокровних тварин , яке виявляється в
ураженні центральної нервової системи . Збудником сказу є фільтрівний вірус . Сказ зараховано до особливо небезпечних хвороб.
Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок . Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих ( вовки , лисиці —41,4%) чи домашніх тварин ( коти —21,8%, собаки—15,3%), а також сільсько-
господарських тварин (20,2%). Інкубаційний період сказу триває досить довго —у середньому 1—3 місяці (хоча може тривати й до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси ( набряк , крововилив , деградація нервових клітин), що робить лікування практично неможливим (зафіксовано лише три науково підтверджені випадки одужання після прояву симптомів).
Хвороба має три періоди:
Продромальний (період провісників)
Триває 1-3 дні. Супроводжується підвищенням температури до 37,2-37,3°С, пригніченим станом, поганим сном, безсонням, занепокоєнням хворого. Біль у місці укусу відчувається, навіть якщо рана зарубцювалась.
Стадія порушення
Триває від 4 до 7 днів. Виражається в різко підвищеній чутливості до найменших подразнень органів чуття: яскраве світло, різні звуки, шумвикликають судоми м'язів кінцівок. Хворі стають агресивними, буйними,
з'являються галюцинації, марення, відчуття страху.
Стадія паралічів
Настає параліч очних м'язів, нижніх кінцівок. Важкі паралітичні розлади дихання викликають смерть. Загальна тривалість хвороби 5-8 днів, зрідка 10-12 днів. Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки , насамперед, втрата відчуття страху . Звірі втрачають обережність і вдень з'являються у населених пунктах , нападають на людей і тварин. З метою попередження сказу ветеринарною службою ведеться боротьба зі
сказом серед собак , знищення бродячих тварин, профілактична вакцинація свійських тварин . Боротьбу зі сказом ведуть так звані пастерівські станції та пункти.
Запам’ятайте, що поява диких тварин у населених пунктах, а особливо вдень – одна з характерних ознак захворювання їх на сказ.
Щорічно в Україні реєструється понад 100 тисяч осіб, що звернулись у медичні заклади з приводу укусів тваринами, з яких 60% отримують направлення за показниками підозри інфікування сказом. Найнебезпечніші укуси інфікованої тварини в голову, шию, кисті та пальці рук. При несвоєчасно проведених щепленнях , які здійснюються
після укусу інфікованої тварини, хвороба закінчується смертю.
Запам’ятайте: вірус сказу виділяється із слиною тварин за 10 днів до появи у них зовнішніх ознак захворювання. Тому можна заразитися і від нібито зовсім здорової тварини.
Якщо вас вкусила або обслинила підозріла тварина:
- негайно промити мильною водою місце укусу чи обслинення;
- навколо рани змастити йодом;
- якщо рана кровоточить, але кровотеча не загрожує життю, не слід відразу зупиняти її, бо з нею частково усувається збудник сказу;
- ні в якому разі не можна відсмоктувати кров із рани, бо збудник сказу може потрапити в організм через слизову рота;
- за можливістю якнайшвидше звернутись в найближчу медичну установу за допомогою;
- тварину ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів;
- постраждалому від укусу тварини проводиться повний курс щеплень (6 уколів) антирабічною вакциною, яка попереджує захворювання і врятовує життя;
- обслинений одяг забороняється замивати після укусу. Його необхідно обережно зняти, провітрити, висушити на вулиці і випрасувати гарячою праскою або прокип’ятити;
- протягом 6 місяців не можна вживати алкогольні напої.
Пам’ятайте, що сказ – хвороба невиліковна! Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо дикими та незнайомими, повинно бути головним правилом для людини.
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Івано-Франківської області
