Холера та її небезпека
Холера належить до найдавніших хвороб людини (з часів походів О.Македонського). В Європі вона «оселилась» в XVIII столітті. А з XIX століття розповсюдження холери набуває характер пандемій. З 1961р. почалась чергова, сьома, пандемія холери, в якій було залучено більше 180 країн та офіційно зареєстровано близько 9 мільйонів захворілих. Ендемічні осередки розташовуються в Африці, Південній Америці, Індії та Південно-Східній Азії.
Остання пандемія продовжується в теперішній час і є наймасштабнішою та довготривалішою у порівнянні з попередніми. За оцінками, від 1,3 до 4 мільйонів людей у всьому світі щороку хворіють на холеру, і від неї помирає від 21000 до 143000 людей. В Україні періодично реєструються спалахи холери. Останні реєструвались у 2011 та 2018 роках. Крім того, в Україні спостерігається «укорінення» холерного вібріону. Його виділяють як з об’єктів навколишнього середовища (стічна, морська, річна вода), так і від хворих на гострі кишкові інфекції. Існує і здорове вібріоносійство серед населення. Зазначене дозволяє оцінити ситуацію щодо холери в Україні як нестабільну.
Війна РФ проти нашої країни призвела до зростання ризиків тяжких епідемічних ускладнень внаслідок руйнування комунальної, медичної служби, служби протиепідемічного захисту тощо. Негативні тенденції структури та рівнів інфекційної захворюваності визначаються ступенем порушення забезпечення населення безпечною водою, харчовими продуктами, умовами проживання, доступом до гігієни та санітарії, санітарною очисткою і каналізуванням населених пунктів, загрозами занесення патогенних мікроорганізмів з інших територій при передислокації військ, а також внутрішньо переміщеними особами.
На сьогодні одним із епідемічних ризиків є поширення холери на території України, додатковим чинником якого стають екологічні зміни, які пов’язані із збільшення водокористування населенням та підвищенням температури повітря.
Загальна сприйнятливість до холери, простота інфікування, тяжкий, швидко прогресуючий перебіг з високою летальністю при відсутності своєчасної допомоги, відсутність стійкого імунітету після перенесеної хвороби, великі
затрати на локалізацію та ліквідацію осередка холери, ізоляції та лікування хворих і контактних – все це пояснює той факт, що холеру віднесено до хворіб, які мають міжнародне значення.
Холера не знає кордонів, а тому в боротьбі з цією грізною хворобою при виникненні осередка в будь-якій країні включається уся світова спільнота. Холера- це гостра діарей на інфекція, що виникає при вживанні харчових
продуктів або води, заражених бактерієюVibriocholerae О1 або О139. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу і при побутових контактах. Без належного лікування хвороба може призвести до смерті.
Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 днів. Хвороба, зазвичай, починається гостро і призводить до різкого зневоднення організму. Джерелом збудника інфекції є людина – хворий або носій вібріонів. Холерний вібріон може зберігати життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі протягом 2-5 днів, на поверхні плодів і овочів в умовах сонячного освітлення упродовж 8 годин, при низьких температурах та у морській воді — 2 тижнів і більше, у кишечнику окремих річкових та морських тварин — декількох місяців.
Під час кип`ятіння холерний вібріон гине протягом хвилини, є малостійким до висушування, до прямого сонячного опромінення, він є надзвичайно чутливим до дії звичайних дезінфектантів. Першими симптомами холери є діарея, блювота та болі у животі.
Характерні симптоми холери:
частий, до 10 і більше разів на добу, пронос. При цьому людина втрачає
багато рідини - до 20 літрів на добу. У результаті втрати рідини відбувається
згущення крові і зневодненняорганізму;
через втрату з рідиною мікроелементів з'являються м'язові судоми, частіше за
все - починаючи з литкових м'язів;
загострення рис обличчя, очі западають, синіють губи та вушні раковини;
холодна шкіра (холера - одна з небагатьохінфекцій, що супроводжуються
нормальною або навіть зниженою температурою тіла);
шкіра втрачає пружність, збирається в складки і дуже довго розправляється, а
шкіра стоп і рук стає зморшкуватою (так звані «руки прачки»);
задишка, різка слабкість.
При ранній діагностиці та правильному лікуванні холера виліковна.
Щоб уникнути захворювання необхідно дотримуватисьпростих правил:
не купувати продукти харчування, зокрема - рибу, у місцях стихійної
торгівлі;
не купатися і не ловити рибу у забруднених водоймах;
дотримуватися особистої гігієни, ретельно мити руки перед тим, як
споживати чи готувати їжу, після відвідування туалету;
використовувати чисту воду;
мити овочі і фрукти перед вживанням;
ретельно готувати їжу, проварювати чи просмажувати продукти харчування перед вживанням. Кип`ятіння вбиває холерні вібріони вже через 1 хвилину. Невидимі мікроорганізми шукають можливості вижити і зберегти себе як вид, атакуючи людину, але ми знаємо як з ними боротись - вакцинація, особиста гігієна, безпечна питна вода, якісні продукти харчування, загартовування, медичні огляди, дезінфекція, здоровий спосіб життя!
Лікар-епідеміолог відділення епіднагляду та профілактики інфекційних хвороб Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Світлана Гаврилко
