28 вересня-Всесвітній день боротьби зі сказом
■ В Україні у 2023 та 2024 рр. зареєстровано по 1 летальному випадку сказу серед людей.
■ Внаслідок війни зростає кількість хворих на сказ тварин, особливо в прифронтових регіонах.
■ Проблема сказу завжди була актуальною в Україні, бо на її території мешкає 22 види диких м’ясоїдних тварин, які є потенційним джерелом збудника сказу в природі.
■ Основним джерелом збудника сказу продовжує залишатись червона лисиця. Безпечною щодо поширення сказу серед тварин вважається кількість лисиць 0,5-1 на 1000 га лісових угідь. Важливе епізоотологічне значення мають також єнотоподібні собаки, хижаки родини куниць та вовки, а також безпритульні
тварини.
■ Сказ — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини як свійські, так і дикі. Особливо небезпечні лисиці.
■ Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Збудник сказу є в слині і мозку хворої тварини або клінічно здорової вже за 10 днів до появи ознак хвороби, тобто, на перший погляд, цілком здорової тварини. Зараження сказом відбувається в основному через укуси чи внаслідок потрапляння слини хворої тварини на свіже поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок.
■ У хворих на сказ тварин змінюється поведінка. Дикі тварини втрачають страх, наближаються до людської оселі, нападають на домашніх тварин або на людей. Хворі домашні тварини можуть бути неспокійними або пригніченими,
відмовляються від їжі та води, кусають, дряпають хазяїв, нападають на інших людей. Хворі на сказ тварини небезпечні вже до початку прояву захворювання.
■ Перші симптоми сказу у людей схожі з симптомами грипу, включаючи підвищену температуру, головний біль і втому. Потім хвороба поширюється на дихальну систему, шлунково-кишковий тракт та/або центральну нервову систему.
■ У критичній стадії переважають ознаки гіперактивності (буйний сказ) або паралічу (тихий сказ). Як у випадку буйного, так і у випадку тихого сказу параліч розвивається і, зрештою, приймає форму повного паралічу з подальшою комою і смертю в усіх випадках, що зазвичай наступає унаслідок дихальної недостатності.
■ Тим часом, очищення рани та імунізація, зроблені якомога раніше після підозрюваного контакту з твариною і відповідно до рекомендацій ВООЗ, можуть запобігти розвитку сказу практично в 100% випадків.
■ Медики наголошують, що до лікаря потрібно звертатися відразу після контакту (укусу або ослинення) з підозрілою твариною, тому що при проявах клінічних ознак врятувати хворого, як правило, не вдається.
■ Інкубаційний період сказу триває достатньо довго - в середньому 1-3 місяці (хоча може тривати і до року). ■ Перші ознаки хвороби виникають пізно, коли в мозку вже відбулися руйнівні
процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), які роблять лікування проблематичним.
Для полегшення виснажливого стану хворого проводиться симптоматичне лікування.
■ ■ УВАГА!!!
■ Впродовж восьми з половиною місяців 2024 року зареєстровано 7 випадків сказу серед тварин (2 лисиці, 4 собаки, 1 кіт): в Богородчанській ТГ-1 випадок, Солотвинській ТГ-2 випадки, Дзвиняцькій ТГ-1 випадок, в Тисменицькій ТГ-1 випадок, в Єзупільській ТГ-2 випадки.
■ Усі контактні особи отримали антирабічне лікування.
■ Запобігти захворюваності на сказ можна за умови виконання таких правил:
1. Всі громадяни зобов'язані щорічно щеплювати своїх собак та котів проти сказу. Утримувати собак лише на прив'язі або у вольєрах.
2. В жодному разі не треба вбивати тварину, яка покусала людину чи тварину! Її треба тримати ізольовано і спостерігати протягом 10 днів.
3. Слід пам'ятати, що кожна дика тварина, яка поводить себе незвично (наближається до людей, тварин, населеного пункту) є підозрілою щодо захворювання на сказ.
4. Кожен випадок незвичайного поводження тварин (збудження, поїдання сторонніх предметів) потрібно перевіряти щодо захворювання на сказ.
5. Слід уникати зайвого контакту з тваринами, у першу чергу це стосується дітей.
■ Якщо стався укус:
■ Укушені рани, подряпини негайно промити теплою водою з господарським милом, краї рани обробити 70 % спиртом чи 5% настоянкою йоду та накласти стерильну пов’язку.
■ Негайно звернутися за медичною допомогою до травматологічного пункту. Лікар травматолог-рабіолог вирішує питання щодо призначення вакцинації потерпілому після огляду та зібрання анамнезу.
■ Єдиний офіційно визнаний і ефективний спосіб уникнути сказу в разі ризику зараження - своєчасна профілактична вакцинація, бо після появи перших симптомів медики вже не зможуть допомогти хворому.
Лікар-епідеміолог Богородчанського відділу Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Гаврилко Світлана
