10 жовтня - Всесвітній день психічного здоров’я
Всесвітня організація охорони здоров'я визначає психічне здоров'я як стан благополуччя, в якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати і робити внесок в свою спільноту.
10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я.
Здоров’я людини – найцінніша річ у житті. Цю істину ми ще раз пізнаємо в стані війни, яка забирає в людей життя і здоров’я, розлучає їх, змушує полишати домівки і робочі місця. Усе це впливає на їхній психічний стан.
Питання психічного здоров’я населення є одним із пріоритетних державних завдань України. Урядом країни було створено Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, який об’єднує всі ключові відомства країни, проєкти міжнародної технічної підтримки, неурядові організації тощо.
В Україні діє Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?", яка має за мету надати всім українцям психологічну допомогу та навчити навичок самодопомоги. А ще – здолати стигму, яка заважає звернутися по допомогу, якщо внутрішніх ресурсів замало.
Сьогодні потребують психологічної допомоги дуже багато категорій людей - і військові, і діти, і переселенці, і ті, хто втратив на війні рідних близьких, і багато інших.
Особливо чутливими до негативного впливу навколишньої ситуації є підлітки. Майже кожен життєвий виклик є для підлітка першим у його житті, і він ще не знає, як це пережити. У дорослої людини вже є відпрацьовані методи (різного ступеня ефективності), як упоратися з втратами, розчаруваннями, горем, проблемами, конфліктами.
Існує понад 200 класифікованих видів психічних захворювань. Найбільш розповсюджені з них: тривожні і поведінкові розлади, депресія, панічні атаки, посттравматичний синдром, залежність від психоактивних речовин.
Зверніться по професійну допомогу, якщо ви відчуваєте серйозні або тривожні симптоми, які тривають 2 тижні або більше, такі як:
- проблеми зі сном;
- порушення апетиту, що призводить до небажаних змін маси тіла;
- труднощі з концентрацією уваги;
- втрата інтересу до речей, які вам зазвичай приносять задоволення;
- нездатність виконувати звичайні повсякденні функції та обов'язки;
- постійне відчуття втоми та втрати енергії;
- думки про смерть чи самогубство.
Радимо відвідати спеціаліста, якщо спостерігаєте порушення сну і харчової поведінки, відчуваєте тривалу апатію та відсутність енергії.
На жаль, в Україні все ще існують певні упередження стосовно психотерапії, хоча в останні роки тенденція змінюється на краще. Слід врахувати, що Україна успадкувала радянський підхід до психіатрії, де пацієнти з психічними розладами були ізольовані від суспільного життя. Звідти сформувалось упереджене ставлення до людей, які мають будь-які труднощі з ментальним здоров’ям.
Психотерапевт — також не єдиний, хто має опікуватися ментальним здоров’ям. Це завдання стосується багатьох:
- Батьки. Змалку слід створювати для дитини здорову й доброзичливу атмосферу в сімейному колі. Адже психіка формується саме в сім’ї і те, що закладається в ранньому дитинстві, залишається на все життя: самооцінка, вміння спілкуватись і розуміти себе та інших.
- Вчителі. Не завжди батьки можуть вчасно помітити зміни в поведінці своєї дитини. Особливо це стосується підлітків — вони більш замкнуті, а більшість часу проводять у школі та з друзями. Тому вчителям варто звертати увагу на поведінку своїх учнів, будувати з ними довірливі відносини, допомагати вирішувати конфлікти.
- Роботодавці. Працездатність однією з перших страждає від порушень психіки. В той же час сприятлива атмосфера на робочому місці зміцнює колектив та є профілактикою психічних розладів.
Межі між психічним благополуччям і хворобою розмиті. Є чимало станів «на межі». Їхні прояви різноманітні та не завжди викликають підозру.
Слід зауважити, що між психікою та всіма системами організму існує міцний зв’язок, тож ще до діагностування психічного розладу можуть проявлятись соматичні захворювання.
Головні ознаки порушення психологічної рівноваги та перші “дзвіночки” ментальних розладів за даними ВООЗ:
- фізичні (порушення сну, больові відчуття у будь-якій частині тіла)
- емоційні (постійне відчуття страху, тривоги, журби)
- когнітивні (труднощі з чітким мисленням, порушення пам’яті)
- поведінкові (агресія, зловживання алкоголем чи наркотиками, неспроможність виконувати повсякденні функції)
- перцептивні (наприклад, пацієнту здається, що він бачить або чує те, чого не помічають інші)
Насправді ознаки розладів дуже індивідуальні і відрізнити їх може лише лікар. Тому займатися самодіагностикою не варто.
Підтримувати власне ментальне здоров’я можна самостійно. Для цього необхідно:
- дбати про режим сну;
- уникати стресових ситуацій та навчитись адекватно на них реагувати;
- збалансувати харчування і додати фізичної активності .
Важливо пам’ятати: чим раніше людина отримає кваліфіковану допомогу – то більшою є ймовірність того, що вона зможе впоратися зі своїм станом.
Пам’ятайте: збереження фізичного та психічного здоров’я – це збереження життя особистості, роду, родини, народу на землі.
Завідувач відділення епіднагляду та профілактики неінфекційних хвороб Богородчанського відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ Лілія КОНЦУР
