20 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИТИНИ (ДЕНЬ СПІЛЬНИХ ДІЙ В ІНТЕРЕСАХ ДІТЕЙ)…
Кожна дитина народжується з правами. Кожна дитина має право на життя, освіту, громадянство та ім’я, право на здоров’я і належну медичну допомогу. Право на відпочинок і дозвілля, право на вільне висловлювання своїх думок.
Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі. Кожна дитина має право бути захищеною від жорстокого поводження, насильства та від усіх форм експлуатації.
Ці та інші права передбачені Конвенцією про права дитини, яка була прийнята резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року. Але яке становище дітей у світі та в Україні у ХХІ столітті? Нам варто про це знати!
КОЖНА ДИТИНА МАЄ НЕВІД’ЄМНЕ ПРАВО НА ЖИТТЯ... (ст. 6 Конвенції ООН про права дитини)
Варто знати: населення Землі сягнуло 8 мільярдів людей. Загальна кількість дітей у світі становить 2,2 млрд. Кожну секунду на Землі народжується 3,2 людини і 1,8 людини вмирає. Щохвилини народжується у світі 192 немовлят, щодня - приблизно 280 тисяч дітей.
Найбільш високий рівень народжуваності в африканській країні Нігер, де одна жінка народжує в середньому до восьми дітей. Найнижчий рівень - в Монако, тут десять жінок народжують всього семеро дітей.
За всю історію демографічної статистики нашої держави, сьогодні Україна має найнижчий рівень народжуваності. Останній раз приріст населення спостерігався ще в 1990-му році; з тих пір воно тільки зменшується. На зорі незалежності в Україні щороку народжувалося понад 600 тисяч дітей на рік.
КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я... (ст. 24 Конвенції ООН про права дитини)
Варто знати: щороку у світі від хвороб вмирає до 5 млн. дітей, з них 3,5 млн. – від хвороб, які можна вилікувати. Близько 8 000 дітей вмирають кожного дня через те, що не були щеплені від таких хвороб, як кір і коклюш. Окрім того, 7 000 дітей щодня вмирають, оскільки їхні батьки не знають, що робити проти обезводнення внаслідок діареї.
Кожного дня 7 000 дітей вмирають через брак антибіотиків вартістю лише один долар, які б їм допомогли боротися проти респіраторних інфекцій. В Україні із 1000 новонароджених 22 дитини вмирає, не досягши 5-річного віку. Багато неповнолітніх дітей в нашій країні – діти з різними хронічними захворюваннями.
Найважливішою проблемою в сфері охорони здоров’я в Україні стали неінфекційні захворювання: найсерйознішими захворюваннями є ВІЛ-інфекція та туберкульоз. У країні один з найвищих показників розповсюдження ВІЛ-інфекції в Європі та Центральній Азії, а туберкульоз продовжує залишатися основною причиною смертності людей, які живуть з ВІЛ.
На даний час існує ризик виникнення спалаху кору, це одна з найзаразніших інфекцій у світі. З 10 невакцинованих людей, які проконтактували з хворим, 9 захворіють. Охоплення імунізацією в Україні залишається загрозливо низьким.
КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ПОВНОЦІННЕ ХАРЧУВАННЯ...
(ст. 27 Конвенції ООН про права дитини)
Варто знати: 2,3 млрд. осіб на Землі не мають доступу до достатньої кількості харчових продуктів, до повноцінного харчування, що скорочує тривалість їхнього життя. В той же час до третини їжі у світі, що виробляється, просто викидається, не будучи спожитою.
У всьому світі кожна третя дитина - близько 177 мільйонів – лягає спати голодною. І кількість таких дітей зростає. Понад 149 мільйонів дітей до п’яти років мають проблеми з ростом або вагою через недостатнє харчування.
За статистикою, щохвилини у світі через голод помирає близько 11 осіб, із них 5 дітей, щогодини у світі від голоду вмирають 300 дітей. Підраховано, що у разі виділення світовими країнами $10 млрд. для необхідних заходів можна буде врятувати від смерті 2 млн. дітей та 60 млн. дітей – від затримки росту.
В Україні через війну недоїдає близько 1,6 млн. дітей. Атаки на системи водопостачання та енергозабезпечення залишили 1,4 млн. осіб без доступу до води на території України, ще 4,6 млн. осіб мають лише обмежений доступ.
КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА ОСВІТУ... (ст. 28, 29 Конвенції ООН про права дитини)
Варто знати: за даними ЮНІСЕФ, 264 млн. дітей і підлітків шкільного віку в усьому світі (кожна п’ята дитина), не ходять до школи, вони не вміють навіть елементарно читати, писати і рахувати. Із 697 мільйонів дітей, які відвідують початкову школу, 387 мільйонів, або 40%, не здобувають мінімально необхідних знань. Від початку повномасштабного вторгнення росії українська освіта зазнала багатьох трансформацій.
Станом на початок повномасштабного вторгнення росії в Україні нараховувалося близько 4 мільйонів 400 тисяч учасників освітнього процесу. На даний час в Україні навчається 3 млн. 950 тисяч дітей. Діти навчаються в перервах між повітряними тривогами та стресують у бомбосховищах, на тимчасово окупованих територіях окупанти погрожують учителям і змушують їх навчати дітей за російськими освітніми програмами.
В Україні працює 12 926 закладів загальної середньої освіти. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну більше 3 800 українських закладів освіти постраждали внаслідок бомбардувань та обстрілів російської армії, близько 400 - зруйновані повністю, 905 українських шкіл ще залишаються на окупованій території. За останніми підрахунками, на відновлення шкіл, університетів та дитсадків необхідно більше 10 мільярдів доларів.
КОЖНА ДИТИНА МАЄ БУТИ ЗАХИЩЕНА ВІД ВИКРАДЕННЯ ТА ПРОДАЖУ... (статті 11, 35 Конвенції ООН про права дитини)
Варто знати: торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства, що грубо порушує права людини. Сьогодні в рабстві знаходиться більша кількість людей, ніж будь-коли в історії!
За оцінками фахівців жертвами работоргівлі у світі є приблизно 27 мільйонів дорослих і 13 мільйонів дітей. З року в рік усе більше дітей по всьому світу вивозять в інші країни або регіони з метою трудової експлуатації, для роботи у сфері надання секс-послуг, створення дитячої порнографії, з метою нелегального усиновлення/удочеріння, вилучення органів, використання у жебрацтві, продаж дитини для фінансового збагачення, примусовий шлюб та інші види торгівлі людьми. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) понад 1,3 мільйона дітей щороку стають жертвами торгівлі людьми.
За останні 30 років в сексуальне рабство було продано понад 30 мільйонів дітей. Україна стала третьою державою Європи, поряд із Бельгією і Німеччиною, які на законодавчому рівні визнали торгівлю людьми тяжким злочином. За оцінками представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ), до російського вторгнення в Україні налічувалося понад 300 тис. потерпілих від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року. З початку 2024 року встановлено статус постраждалих від торгівлі людьми 119 громадянам України, серед них - 10 дітей.
ЖОДНА ДИТИНА НЕ ПОВИННА ЗАЛУЧАТИСЬ ДО ПРИМУСОВОЇ ПРАЦІ... (статті 32, 36 Конвенції ООН про права дитини)
Варто знати: за даними ООН, сьогодні у світі понад 230 мільйонів дітей віком від 5 до 17 років змушені працювати, 152 мільйони є жертвами сучасного рабства, а 79 мільйонів з них зайняті на небезпечних роботах, які загрожують їхньому здоров’ю, безпеці або моральному стану. Працювати змушена кожна десята дитина на Землі! При цьому 99,9% цих дітей живуть у країнах, які є учасниками Конвенції про заборону найгірших форм дитячої праці.
За офіційними даними, кількість дітей-робітників у Сполучених Штатах Америки становить 5,5 млн., понад 2 млн. дітей у Гані та Кот-д’Івуарі працюють в небезпечних умовах, вирощуючи какао – основний інгредієнт у шоколаді. У Мексиці працюють 2,48 млн. дітей та підлітків, з яких 2,22 млн. виконують незаконну роботу. Дитяча праця у КНДР – явище обов’язкове. Вкрай важкою працею зайняті понад 5 млн. дітей у віці до 14 років.
Чимало дітей працюють на бавовняних полях Аргентини, Бразилії, Єгипту, Туреччини, Азербайджану, Казахстану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, Беніну, Буркіна-Фасо, Малі та Замбії.
Впродовж останніх років інспекторами праці в Україні виявлено факти використання праці більше 1000 дітей, з них віком до 14 років – 17 дітей; віком від 14 до 15 років – 50 дітей; віком від 15 до 16 років – 83 дитини, віком від 16 до 18 років – 856 дітей. 303 дітей працювали без укладення трудових договорів.
ЖОДНА ДИТИНА НЕ МОЖЕ БУТИ ЗАЛУЧЕНА ДО БОЙОВИХ ДІЙ... (ст. 38 Конвенції ООН про права дитини)
Варто знати: за даними Дитячого Фонду ООН за останнє десятиліття, в ході збройних конфліктів, загинуло 2 мільйони дітей, 6 мільйонів залишилися без домівок, 12 мільйонів отримали поранення чи залишились інвалідами, і щонайменше 300 тисяч дітей-солдат беруть участь у понад 30-ти конфліктах у різних куточках світу.
Війна в Україні завдала шкоди всім дітям: і тим хто постраждав фізично, і тим, хто дістав психологічних травм, хто був змушений залишити свою домівку чи прихистити у свою домівку інших дітей.
Мільйони українських дітей за цей час залишилися без домівки, без можливості навчатися, зрештою, без доступу до медичних послуг і навіть питної води. Сховища замінили їм дитячі кімнати, лавки метро — ліжечка, а повітряні тривоги — шкільні дзвінки. Так нещадно бойові дії відбирають дитинство в маленьких українців.
За офіційними даними, в Україні на цей час більше 590 дітей – загинули, більше 1702 - поранені, понад 230 000 дітей примусово депортовано до росії (достеменно відомо про 19 тис. 550 дітей з іменами та прізвищами і датою їх вивезення до росії), майже 2000 дітей вважаються зниклими. І це не остаточні цифри...
ЖОДНА ДИТИНА НЕ ПОВИННА БУТИ СКРИВДЖЕНА...
(статті 37, 39 Конвенції ООН про права дитини)
Варто знати: насильство проти дітей може мати різні форми, у тому числі домашнє насильство, статеві домагання або жорстокі дисциплінарні покарання, які часто трапляються в умовах війни або конфлікту. Насильство може завдати фізичної та психологічної шкоди дітям.
У світі за даними ВООЗ, близько 150 мільйонів дівчаток і 73 мільйони хлопчиків у віці до 18 років піддавалися сексуальному насильству та експлуатації. Кожного року, від 133 до 275 мільйонів дітей стають свідками епізодів агресивної поведінки між батьками. За даними досліджень Ради Європи, 21% українських дітей, тобто кожна п’ята дитина зазнає різних форм сексуального насильства: від розбещення до зґвалтування. Кожна третя дитина стає жертвою фізичного насильства, а кожна друга — психологічного. Попри вражаючу статистику, попередні звички замовчувати реальну ситуацію і робити вигляд, можуть бути причиною того, що відкрито говорити про насильство над дітьми не прийнято.
Протягом минулого року правоохоронці порушили 410 кримінальних справ щодо сексуального насильства над дітьми, а з початку цього року — ще 70. Однак така кількість проваджень є незначною, адже здебільшого діти не повідомляють про насильство.
