НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ МОЛИТВИ
24 лютого 2025 року. Три роки повномасштабної війни.
Три роки тому, о четвертій ранку, Україна прокинулася від вибухів. Прокинулася, але не скорилася. Ворог думав, що за три дні зламає нас. Але минуло вже три роки, а ми стоїмо. Боремося. Живемо.
Ці роки стали випробуванням для кожного українця. Це роки втрат і болю, роки страху й ненависті. Але також це роки незламності, роки єдності, роки допомоги та боротьби.
Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за Україну. Вічна пам’ять і слава! Співчуття їхнім родинам. Ми не забудемо. Ми не пробачимо.
Сьогодні вся країна схилила голову у молитві за Україну. У храмах, на площах, у родинах, у військових частинах – мільйони українців об’єдналися в спільному проханні до Бога про захист наших захисників, про мир і перемогу.
Наша Єзупільська громада також долучилася до цього духовного єднання. В усіх її селах зібралися люди, щоб помолитися за мир і спокій в нашій країні, також відбулися поминальні молебені за загиблими Героями.
В центрі громади, в Єзуполі, молилися у меморіальному сквері «Скорботна мати». Священнослужителі, військові, рідні загиблих і всі небайдужі разом молилися за Україну, за її світле майбутнє.
Особливо зворушливим моментом стало спільне виконання молитви-гімну «Боже великий, єдиний», що лунав над Єзуполем. Ці слова є символом нашої віри, сили духу і надії.
Сьогоднішній день показав: ми єдині у своїх прагненнях, у своїй боротьбі, у своїй молитві. Бо поки ми молимося, допомагаємо, боремося – Україна стоїть.
Але боротьба триває. Ми підтримуємо ЗСУ, працюємо, донатимо, допомагаємо всім, чим можемо. Волонтери та жителі нашої громади за ці три роки передали сотні тонн гуманітарної допомоги, військового спорядження, автомобілі, дрони, харчі, ліки… І не зупинилися. Бо це наша спільна справа – наближати перемогу.
Сьогодні важливо пам’ятати, за що ми боремося. За Україну. Вільну. Незалежну. Нашу.
Ми вистояли. Ми вистоїмо. Ми переможемо, бо з нами Бог і з нами правда!
Слава Україні!
