Жовто-бурий мармуровий клоп: загроза для врожаю та рослинництва
Жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stal) – небезпечний поліфаг, що становить значну загрозу для аграрного сектору України. Завдяки широкому колу рослин-господарів та здатності швидко розмножуватись, він здатен спричинити істотні економічні збитки.
Клоп пошкоджує понад 100 видів культурних і дикорослих рослин, зокрема:
Плодові культури: яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, персик, хурма, цитрусові;
Ягідні культури: виноград, малина, шовковиця, шипшина;
Горіхоплідні: ліщина (фундук);
Овочеві: огірок, томат, перець, баклажан, бамія, квасоля;
Сільськогосподарські культури: соя, кукурудза, пшениця, ячмінь, боби, горох, нут, спаржа;
Лісові та декоративні насадження: листяні дерева й чагарники.
Симптоми ураження рослин залежать від виду культури:
Плодові дерева: некротичні ділянки на листі та плодах, знебарвлення та/або деформація плодів, погіршення смаку;
Виноград: опадання та недорозвиненість ягід;
Фундук: зупинка розвитку ядра через пошкодження в період молочно-воскової стиглості;
Овочі: білі губчасті або голчасті ділянки тканини під шкіркою;
Соя: пунктирні темні плями, деформоване насіння та стручки, знижена схожість;
Кукурудза: пригнічений ріст, знебарвлення та висихання зерен, неповне запилення.
Жовто-бурий мармуровий клоп може потрапити на територію України або поширюватися в межах країни такими шляхами:
- разом із транспортними засобами, сільськогосподарською технікою та обладнанням;
- у пакувальних матеріалах – дерев’яна тара, контейнери, ящики для збору та зберігання плодів;
- із садивним матеріалом, зрізаними квітами та гілками, свіжими овочами і фруктами з регіонів розповсюдження шкідника;
- з іншими рослинами та об'єктами рослинного походження.
Для виявлення жовто-бурого мармурового клопа використовуються феромонні пастки (травень-жовтень). У промислових господарствах рекомендовано 1 пастку на гектар, у приватному секторі — 1 пастку на сад чи ділянку.
Візуальні обстеження рекомендується проводити у три ключові періоди:
- під час весняної активності шкідника (травень);
- у період пікового розвитку популяції (липень–серпень);
- у фазу пошуку місць для зимівлі (вересень–листопад).
Заходи боротьби
Механічний метод — збір комах (згрібання, змітання) у місцях зимівлі з подальшим знищенням.
Хімічний метод — застосування дозволених в Україні препаратів (піретроїди, фосфорорганічні, неонікотиноїди) з урахуванням фаз розвитку популяції шкідника.
Злагоджені дії аграріїв та фітосанітарних фахівців є ключовими у стримуванні поширення цього небезпечного карантинного шкідника.
У разі виявлення підозрілих особин або характерних ознак пошкодження рослин просимо негайно звернутись до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області – (0342) 511389.
Своєчасне виявлення та локалізація вогнищ є ключовими факторами для запобігання поширенню шкідника та збереження врожаю.
