Єзупільська селищна рада
Івано-Франківська область, Івано-Франківський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ЗВІТ про стратегічну екологічну оцінку проекту документа державного планування містобудівної документації

Дата: 30.10.2022 11:47
Кількість переглядів: 87

ЗВІТ

про стратегічну екологічну оцінку проекту документа державного планування містобудівної документації

«Зміни до Генерального плану села Довге, суміщені з Детальним планом території на земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 12,0000 гектарів для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення, за адресою: в межах населеного пункту с. Довге, Єзупільська селищна територіальна громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область»

 

 

 

 

 

 

   Селищний голова                                                            Ігор Лукашевич

 

 

 

 

 

Івано-Франківськ

2022

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ

Посада виконавця

Прізвище виконавця

Підпис

1

2

3

Еколог

Дубчак Т. Р.

 

 

 

 

 
 
 

 


ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. 3

ВСТУП.. 4

МЕТОДОЛОГІЯ ЗДІЙСНЕННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ.. 5

РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ'ЯЗОК ІЗ ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 9

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО.. 13

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ.. 30

РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 42

РОЗДІЛ 5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 43

РОЗДІЛ 6. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ КУМУЛЯТИВНІ, КОРОТКО, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВІ, ПОСТІЙНІ ТА ТИМЧАСОВІ, ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ 48

РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 54

РОЗДІЛ 8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЬ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ (НЕДОСТАТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ТАКОЇ ОЦІНКИ) 60

РОЗДІЛ 9. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 63

РОЗДІЛ 10. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 67

РОЗДІЛ 11. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ 68

ДОДАТКИ.. 70

 

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

 

1. СЕО – стратегічна екологічна оцінка.

2. ДДП – документ державного планування.

3. ГДК – гранично-допустима концентрація.

4. ТПВ – тверді побутові відходи.

5. СЗЗ – санітарно-захисна зона.

6. ДБН – Державні будівельні норми.

7. ЗУ – Закон України.

8. ДСТУ – Державні стандарти України.

9. КМУ – Кабінет Міністрів України.

10. ЄС – Європейський Союз

 

 

ВСТУП

В міжнародній, національній і регіональній політиці все більшого значення набуває концепція збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку. Розвиток даної концепції пов’язаний з необхідністю вирішення екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування і прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку країн, регіонів та населених пунктів.

Стратегічна екологічна оцінка стратегій, планів і програм дає можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків в процесі стратегічного планування.

СЕО є новим засобом реалізації екологічної політики, який базується на принципі – легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Закон був ухвалений Верховною Радою України 20 березня 2018 року та 10 квітня 2018 року підписаний Президентом України. Даний Закон вступив в дію з 12 жовтня 2018 року.

Згідно даного Закону, стратегічна екологічна оцінка - процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, складання звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведення громадського обговорення та консультацій (за потреби - транскордонних консультацій), врахування у документі державного планування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування та здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Закон встановлює в Україні механізм стратегічної екологічної оцінки (СЕО), який діє в країнах Європейського Союзу та передбачає, що всі важливі документи, зокрема, державні програми, повинні, у першу чергу, проходити стратегічну екологічну оцінку з урахуванням необхідних ймовірних ризиків тих чи інших дій для довкілля.

Метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

Етапами стратегічної екологічної оцінки є: визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; складання звіту про стратегічну екологічну оцінку; проведення громадського обговорення та консультацій; врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій; інформування про затвердження документа державного планування; моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

Стратегічна екологічна оцінка здійснюється на основі принципів законності та об’єктивності, гласності, участі громадськості, наукової обґрунтованості, збалансованості інтересів, комплексності, запобігання екологічній шкоді, довгострокового прогнозування, достовірності та повноти інформації у проекті документа, міжнародного екологічного співробітництва.

МЕТОДОЛОГІЯ ЗДІЙСНЕННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ

Нормативно-правова база проведення СЕО в Україні

Міжнародно-правововою базою для здійснення СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція ЕСПО), ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (ухвалено Верховною Радою України 28 лютого 2019 року). В цьому законі СЕО згадується в основних принципах національної екологічної політики, інструментах реалізації національної екологічної політики та показниках ефективності Стратегії.

У 2012 році Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України (від 17.12.2012 р. № 659) затверджено «Базовий план адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Базовий план апроксимації)». Зокрема, відповідно до цього плану потрібно привести нормативно-правову базу України у відповідність до вимог «Директиви 2001/42/ЄC про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище».

21 лютого 2017 р. у Верховній Раді України було зареєстровано нову редакцію законопроекту «Про стратегічну екологічну оцінку» (реєстраційний № 6106). Метою законопроекту є встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування на довкілля. Законопроект, розроблений на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, спрямований на імплементацію Директиви 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 р. про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.

Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» був ухвалений Верховною Радою України 20 березня 2018 року та 10 квітня 2018 року підписаний Президентом України. Даний Закон вступив в дію з 12 жовтня 2018 року.

Даним законом встановлюється в Україні механізм стратегічної екологічної оцінки (СЕО), який діє в країнах Європейського Союзу та передбачає, що всі важливі документи, зокрема, державні програми, повинні, перш за все, проходити стратегічну екологічну оцінку з урахуванням необхідних імовірних ризиків тих чи інших дій для довкілля.

Відповідно до Наказу № 296 від 10 серпня 2018 року Міністерством екології та природних ресурсів України було затверджені Методичні рекомендації із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування. Дані Методичні рекомендації розроблено на виконання пунктів 6 та 7 частини першої статті 6 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону та частини 4 статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» у складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища».

Вимоги до структури та змісту звіту про CEO, визначені частиною 2 статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» є обов’язковими.

Розроблення змін до Генерального плану, суміщених з Детальним планом території, та звіту про CEO необхідно здійснювати відповідно до вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН Б.1.1-14:2021 « Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Методологія проведення СЕО складається з шести етапів:

 Етап 1. Підготовчий

1.1. Ухвалення рішення про проведення СЕО. На даний момент в Україні не визначена законодавча процедура проведення СЕО. Тому рішення щодо проведення СЕО може бути затверджено відповідною радою.

1.2. Створення Робочої групи з СЕО та забезпечення її постійної взаємодії з усіма розробниками ДДП. Робочій групі має бути забезпечений вільний доступ до інформації та можливість надавати коментарі й рекомендації розробникам містобудівної документації.

1.3. Визначення кола органів влади, які братимуть участь у консультаціях. СЕО передбачає необхідність проведення консультацій з природоохоронними органами та органами охорони здоров’я, яким має бути надана можливість прокоментувати документ містобудівної документації та екологічний звіт.

1.4 Визначення кола заінтересованих сторін і необхідного ступеня залучення громадськості до консультацій та участі. Успішна й ефективна участь громадськості є важливою для успіху СЕО. Проєкт документа державного планування та екологічний звіт мають бути своєчасно доведені до відома громадськості.

Етап 2. Визначення сфери охоплення СЕО

2.1. Визначення ключових екологічних проблем. Огляд екологічних проблем необхідний для того, щоб допомогти зосередити СЕО на тих складових довкілля, які є важливими.

2.2. Визначення просторових і часових меж оцінки. Просторовий масштаб оцінки має охоплювати природні, соціально-економічні та культурні ресурси та взаємозв’язки між ними, а також практику землекористування, на яку може потенційно вплинути будь-який з розроблених альтернативних сценаріїв.

2.3. Проведення консультацій з природоохоронними органами та органами охорони здоров’я щодо того, яка інформація має бути включена до звіту СЕО.

Етап 3. Оцінка екологічної ситуації на території визначено місця, що підпадає під СЕО.

 3.1. Збір та аналіз інформації про поточний стан складових довкілля, включаючи значення ключових екологічних показників. Необхідно визначити складові довкілля (як екологічні, так і соціально-культурні), на яких буде зосереджено увагу СЕО. Важливо визначити ключові показники, які характеризують стан складових довкілля (наприклад, показники якості води, показники стану здоров’я населення тощо). Ці показники дадуть можливість особам, котрі приймають рішення, оцінити зміни у довкіллі, зосередивши увагу на тих параметрах, які реагуватимуть на зміни і створюватимуть зворотний зв'язок, а також на тих параметрах, моніторинг яких буде ефективним. Зібрана інформація дасть можливість оцінити поточний стан довкілля.

3.2. Проведення аналізу трендів стану довкілля. Якісна оцінка екологічних проблем розвитку визначених місць в минулому (з наголосом на головні тенденції та очікувані проблеми) є основою для початку розроблення документації з СЕО.

Етап 5. Розроблення документації з СЕО та передача на затвердження

5.1. Підготовка звіту СЕО та рекомендацій щодо запобігання, скорочення або пом’якшення потенційних негативних наслідків для довкілля та здоров’я населення, які можуть бути результатом реалізації ДДП. Усі етапи проведення СЕО мають знайти своє відображення в екологічному звіті.

5.2. Обговорення документації, збір і врахування пропозицій заінтересованих органів влади та громадськості.

 5.3. Розроблення остаточного проєкту документації з СЕО та передача у відповідні виконавчі органи влади для розгляду та ухвалення. В звіті СЕО повинні враховуватись рекомендації заінтересованих органів влади та громадськості (громадських організацій). Невраховані рекомендації також мають бути відображені в документації з СЕО з поясненням причин неврахування. Екологічний звіт, розроблений в процесі СЕО, передається органам влади для розгляду та ухвалення.

5.4. Забезпечення доступу громадськості до розробленої документації. Розроблена документація з СЕО має розміщуватися на веб-сайті відповідної ради поряд із затвердженим ДДП. Задля попереднього вивчення думки жителів села Довге щодо намірів будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення в рамках проведення процедури Стратегічної екологічної оцінки Змін до Генерального плану, суміщених з Детальним планом території, була складена Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки..

Етап 6. Моніторинг фактичного впливу впровадження Стратегії на довкілля

6.1. Створення системи моніторингу та оцінки впливу ДДП на довкілля. На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку. Ця концепція пов’язана з необхідністю розв’язання екологічних проблем і врахування екологічних питань в процесах планування та прийняття рішень щодо соціально - економічного розвитку регіонів та населених пунктів України.

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ'ЯЗОК ІЗ ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

 

«Зміни до Генерального плану села Довге, суміщені з Детальним планом території на земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 12,0000 гектарів для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення, за адресою: в межах населеного пункту с. Довге, Єзупільська селищна територіальна громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область» розроблені на основі завдання замовника -  Виконавчого комітету Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Підставами для розроблення Змін до Генерального плану с. Довге є:

1. Рішення Єзупільської селищної ради «Про розроблення змін до генерального плану села Довге, суміщених з детальним планом території» від 17.06.2022

2. Викопіювання з Генерального плану с. Довге 1991 року зі змінами 2020 року.

3. Топогеодезична зйомка в масштабі М 1:1000.

4. Дані Державного земельного та містобудівного кадастрів;

5. Завдання замовника - Виконавчого комітету Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, яке надане ТОВ «ПРО ЗЕМ».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» документація державного планування підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Зміст документа державного планування

Документом державного планування визначаються всі планувальні обмеження використання території, її планувальні організації, функціональне призначення, просторова композиція та розвиток відповідної території згідно з вимогами державних будівельних норм, санітарно-гігієнічних правил та стандартів.

Зазначена містобудівна документація розроблена з урахуванням державних, комунальних та приватних інтересів.

Цілі документа державного планування

Зміни до Генерального плану с. Довге, Єзупільської селищної територіальної громади, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, суміщені з Детальним планом території, розроблені ТОВ «ПРО ЗЕМ» з метою:

  • включення в межі чинного генерального плану с. Довге території (земельної ділянки) комунальної власності орієнтовною площею 12,0000 гектарів (функціональне призначення території: території рекреаційно-туристичних закладів та рекреаційного житла), що на даний час знаходиться в межах населеного пункту с. Довге, однак за межами чинного Генерального плану с. Довге,  розробленого Інститутом Івано-Франківської філії АГРОПРОЕКТ в 1991 р. (із змінами в 2021 р. в південній частині населеного пункту с. Довге, розробленими «АРХБУДЕКСПЕРТИЗА-ІФ»); 
  • дотримання вимог ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при розробленні детального плану території для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення з метою продажу вищевказаної земельної ділянки на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону.

Звязок з іншими документами державного планування

При розроблені змін до Генерального плану села Довге, суміщених з Детальним планом території, враховано вимоги наступних законодавчих актів, норм та правил:

1) Земельний кодекс України;

2) Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

3) Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності»;

4) Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»;

5) Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій» (дата прийняття: 29.07.2022р.; дата набрання чинності: 24.10.2022р.);

6) Постанова Кабінету Міністрів України «Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану  території» від 09 червня 2021 р. № 632;

7) Наказ Міністерства розвитку громад та територій «Про затвердження структури Бази геоданих містобудівної документації на місцевому рівні» 22.02.2022 № 56;

8) ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»;

9) ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні»;

10) ДБН Б. 1.1-5:2007 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) на мирний час у містобудівній документації»;

11) ДБН В.1.2-4:2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту»

12) ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;

13) ДБН.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України»;

14) ДБН А.2.1-1 -2008 «Інженерні вишукування для будівництва»;

15) ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»;

16) ДБН В. 1.1-25:2009 «Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення»;

17) ДСТУ Б Б. 1.1-17:2013 «Умовні позначення графічних документів містобудівної документації»;

18) ДСТУ-НБ В. 1.1-27 2010 «Будівельна кліматологія»;

19) ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;

20) Методичні рекомендації із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018р. №296 (із змінами);

21) інші законодавчі акти, норми та правила в даній сфері правового регулювання.

Розроблення Змін до Генерального плану села Довге, суміщених з Детальним планом території, також мають зв’язок та узгоджуються з іншими ДДП, а саме: різними планами та програмами, які в тій чи іншій мірі визначають передумови для прийняття рішень в даній містобудівній документації. Їх положення та завдання беруться до уваги в процесі розроблення містобудівної документації та стратегічної екологічної оцінки у її складі:

  1. Стратегія розвитку Івано-Франківської області на 2021-2027 роки

Мета Стратегії розвитку Івано-Франківської області на 2021-2027 роки

полягає у забезпеченні добробуту та високої якості життя теперішнього і майбутніх поколінь в умовах розвитку конкурентоспроможної та інноваційної економіки на засадах збереження культурних традицій, природних особливостей та переваг краю.

Стратегія спрямована на економічний розвиток як процес стратегічного партнерства, який допомагає прискоренню зростання продуктивності місцевої економіки через стимулювання інвестицій у нові та існуючі підприємства з високим потенціалом до зростання, створення умов для цього розвитку на тривалий період.

Стратегія побудована таким чином, аби зробити можливим паралельну реалізацію усіх цілей з метою поширення спроможностей реалізації, територіального розповсюдження впливу і фінансової доступності. У цьому сенсі черговість проєктів у рамках Плану реалізації Стратегії вибудовується так, щоб уникнути розривів і пропусків у виконанні пов‘язаних між собою заходів проєктів.

Зміни до Генерального плану, суміщені з детальним планом території, сприятимуть виконанню однієї з операційних цілей Стратегії – розвитку туристично-рекреаційної сфери Івано-Франківської області.

2) Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року

Метою цієї Стратегії є створення умов для підвищення стандартів життя населення шляхом впровадження системного підходу до поводження з відходами на державному та регіональному рівні, зменшення обсягів утворення відходів та збільшення обсягу їх переробки та повторного використання.

Цілями Стратегії є:

- визначення та розв’язання ключових проблем розвитку управління відходами в Україні на інноваційних засадах;

- визначення пріоритетних напрямів діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, організацій, установ, підприємств, громадських організацій та суспільства в цілому щодо переходу системи управління відходами на інноваційну модель;

- визначення шляхів та методів удосконалення існуючої інфраструктури з управління відходами, які не суперечать інноваційній моделі;

- забезпечення сталого розвитку України шляхом виконання завдань, спрямованих на екологічну та ресурсну безпеку;

- зменшення адміністративного навантаження на суб’єктів господарювання, підвищення якості надання адміністративних послуг;

- забезпечення законності та передбачуваності адміністративних дій.

Документ державного планування враховує зобов’язання у сфері охорони довкілля, визначені «Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року» та передбачає організацію сортування відходів на території проєктування.

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО

Територія проєктування згідно містобудівної документації - земельна ділянка площею 12,0000 га, що знаходиться в межах населеного пункту с. Довге (Рис. 2.1). Село знаходиться в Єзупільській селищній територіальній громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Найближчими населеними пунктами в Єзупільській селищній територіальній громаді є с. Стриганці, с. Ганусівка, с. Побережжя, смт. Єзупіль. Через с. Довге проходить автомобільний шлях С 091311 Стриганці - Довге, що є основною зв’язковою дорогою з іншими населеними пунктами Єзупільської селищної територіальної громади.

Рисунок 2.1 – Схема розташування с. Довге та території, на яку проводяться зміни в планувальній структурі Єзупільської селищної територіальної громади

 

Висота над рівнем моря становить приблизно 250 м.

Село Довге розміщене на відстані:

-11 км від центру територіальної громади - смт. Єзупіль;

-19,5 км-від обласного центру - м. Івано-Франківськ.

Через річку Дністер с. Довге межує з Монастирським районом Тернопільською областю.

Особливістю даного населеного пункту є те, що воно знаходиться по обидва береги р. Дністер.

Площа території села Довге – 417,5  га.

Чисельність населення станом на 01.01.2022 р. становить 779 осіб.

Територія проектування межує:

- із південно-східної сторони та східної сторони - із землями комунальної власності в особі Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Вздовж території північної частини ділянки на відстані 10-30 м знаходяться землі державної власності в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, постійний землекористувач - ДП «Івано-Франківський лісгосп» (Дністровське лісництво);

- із західної сторони – із землями комунальної власності в особі Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (дорога);

- із північної сторони - із землями комунальної власності в особі Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Вздовж території з південної сторони на відстані 100 м протікає річка Дністер;

- із північно-західної сторони - із землями комунальної власності в особі Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та подекуди примикаючими землями державної власності в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, постійний землекористувач - ДП «Івано-Франківський лісгосп» (Дністровське лісництво).

Геологічна будова території

Івано-Франківська область розміщена на двох тектонічних структурах: Волино-Подільській плиті, яка входить до складу Східноєвропейської платформи і Карпатській складчастій області, що є частиною області альпійської складчастості середземноморського рухливого поясу. Територія Івано-Франківщини входить в межі Подільської височини, Прикарпаття і Карпат.

Місцевість області в орогідрофічному відношенні ділиться на дві частини: велику північно-східну, хвилясто-рівнинну, і меншу південно-західну, гірську. Границя між ними порівняно чітко виражена 400-метровою ізогіпсою, що проходить через Болехів-Долину-Перегінськ-Солотвино-Надрвіну-Яблунів-Косів-Кути. В рівнинній частині абсолютні висоти коливаються від 250 до 400 м. Схили Карпат характеризуються середньо гірським типом рельєфу з переважанням висоти 1000-1500 м над рівнем моря.

Північно-східна (хвилясто-рівнинна) частина розташована в основному між Карпатами і долиною Дністра. В орогідрографічному відношенні місцевість різноманітна. Вона не має єдиного нахилу. На півночі в південно-східному напрямку рівнина прорізується долиною р. Дністра. Тут найбільш знижена поверхня області.

Північно-східна частина Івано-Франківської області, що займає лівобережжя (Опілля) і правобережжя Дністра (Придністров’я) і Прутсько-Дністровське межиріччя (Покуття) являє собою південно-західну окраїну Руської платформи, складеної в основному з докембрійських кристалічних порід, перекритих горизонтально залягаючи шарами палеозою і мезозою. На протязі тривалого часу платформа мало реагувала на гороутворюючі явища, зазнаючи тільки вертикальних рухів земної кори порівняно невеликої амплітуди, які приводили то до затоплювання її мілководними морями, то до утворення суші, непомітно піднесеної над водою.

Водні ресурси

Гідрографічна мережа Івано-Франківської області представлена притоками басейну річки Дністер та суббасейну річки Прут. Сітка правих та лівих приток р. Дністра, в зв'язку з особливостями рельєфу і клімату розвинена нерівномірно. В загальному, на території області протікає 8294 річки, загальною довжиною 15754 км, у тому числі: 4688 річок в районі басейну річки Дністер довжиною 9111 км і 3606 річок в суббасейні річки Прут довжиною 6643 км.

Густота річкової мережі в межах області коливається від 0,3-0,5 км/км2 у рівнинній частині і до 1,7- 2,5 км/км2 в Карпатах. Падіння річок на висотах 700-1300 м над рівнем моря досягає до 100 м/км, при виході з гір ця цифра знижується до 10 - 20 м/км. Швидкість течій рік в гірській частині в межень змінюється від 1,5 м/с до 3-4 м/с. Живлення рік області мішане (дощове, ґрунтове, снігове). Основним джерелом поповнення водних ресурсів річок є атмосферні опади.

На відстані 100 м від проєктної ділянки, щодо якої розробляється документ містобудівної документації, протікає річка Дністер (Рис. 2.2).

Довжина річки Дністер становить 1 362 км (в Україні — 705 км), площа басейну 72 100 км². Середня річна витрата води в гирлі 313 м³/с, річний стік - близько 10 км³. Середній похил річки 0,56 м/км. Швидкість течії (в межень) у гірських районах становить 0,3—2 м/с, у середній течії, в межах Дністровського каньйону, 0,5—1 м/с (у повноводдя — 1,5—2 м/с), у пониззі — до 0,7 м/с.

Живлення Дністра — мішане, з переважанням снігового. Льодовий режим нестійкий. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки. Мінералізація води Дністра зростає вниз за течією від 300 до 450 мг/дм³.

Найбільшими забруднювачами басейну Дністра є промислові підприємства та об’єкти житлово-комунального господарства. Особливо забруднюються водні об’єкти басейну солями амонію, нафтопродуктами, важкими металами.

 

р Дністер

Подпись: р Дністер

Територія проєктування

Подпись: Територія проєктування

 

Рисунок 2.2 – Розташування проєктної ділянки відносно р. Дністер

 

Найбільшими забруднювачами басейну Дністра є промислові підприємства та об’єкти житлово-комунального господарства. Особливо забруднюються водні об’єкти басейну солями амонію, нафтопродуктами, важкими металами.

Основними причинами забруднення поверхневих вод Дністровського басейну є:

- скиди неочищених та недостатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через систему міської каналізації;

- надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин з поверхневим стоком води з забудованих територій та сільгоспугідь;

- ерозія ґрунтів на водозабірній площі.

В 2021 році збільшився обсяг скиду зворотних вод в поверхневі водні об’єкти Івано-Франківської області (на 1,102 млн. м 3 в порівнянні з минулим роком) і становив 60,552 млн. м 3 (Табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Обсяги скиду зворотних вод в поверхневі водні об’єкти Івано-Франківської області

Область

Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, млн. м 3

Всього

в тому числі:

без очистки

недостатньо очищених

нормативно чистих (без очистки)

норм. очищен. на очисних спорудах

2020

2021

2020

2021

2020

2021

2020

2021

2020

2021

Івано-Франківська

59,45

60,552

-

0,027

1,340

1,279

5,623

6,760

52,487

52,485

* За даними Дністровського басейнового управління водних ресурсів

 

Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками в р. Дністер була проведена  Дністровським басейновим управлінням водних ресурсів (Табл. 2.2).

Таблиця 2.2 - Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

Назва водного об’єкта

Назва пункту моніторингу

Виявлена речовина

Середньорічне значення

ЕНЯср

р. Дністер

м. Галич

Дихлофос

0,004

0,0006

Гептахлор і гептахлорепоксид

0,0001

2×10-7

* За даними Дністровського басейнового управління водних ресурсів

 

Також на території Івано-Франківської області виявлені басейнові специфічні забруднюючі речовини, окрім карбамазепіну та карбарилу, концентрації яких жодного разу не зафіксовано. Для порівняльного аналізу басейнових специфічних показників не встановлені нормативи вмісту (Табл.

2.3).

Таблиця 2.3 - Специфічні показники

Назва водного об’єкта

Назва пункту моніторингу

Виявлена речовина

р. Дністер

м. Галич

Метолахлор, тербутилазин, триклозан, флуконазол

с. Побережжя

Метолахлор, тербутилазин, триклозан, флуконазол

* За даними Дністровського басейнового управління водних ресурсів

Узагальнюючи лабораторні дослідження можна зробити висновок, що стан поверхневих вод на території Івано-Франківської області, в основному, задовільний, хоча є річки, хімічний стан яких характеризується як «недосягнення доброго», але переважно тільки за одним із показників, який незначно перевищує допустимі нормативи.

Земельні ресурси та ґрунти

Земельний фонд області складається із земель, що мають різноманітне функціональне використання. Загальна площа земель станом на 01.01.2022 складає 1392,7 тис. га, із них сільськогосподарські угіддя – 621,2 тис. га (44,6% від загальної площі території області), в тому числі:

- рілля – 400,6 тис. га (28,8% від загальної площі території області);

- перелоги – 2,2 тис. га (0,2% від загальної площі території області);

- багаторічні насадження – 15,4 тис. га (1,1% від загальної площі території області);

- сіножаті і пасовища – 202,9 тис. га (14,6% від загальної площі території області).

Площа лісів та інших лісовкритих площ складає – 635,7 тис. га (45,6% від загальної площі території області).

Аналіз даних сучасного стану і співвідношення угідь свідчить про те, що найбільші порушення відбулися в передгірських і рівнинних районах. Ступінь сільськогосподарської освоєності території тут коливається в межах відповідно 54-64 % і 63-77 %. Загальна розораність перевищує межу екологічної збалансованості як у рівнинних – 52 %, так і в передгірських районах – 43 %. В рівнинних районах розорано в середньому 77 % сільськогосподарських угідь, у передгірських – 72%. Найбільш розораними є землі у Коломийському (63,5-67,3 %) та Івано-Франківському (51-57,3 %) районах.

Територія проєктування не відноситься до меліорованих земель чи лісогосподарського призначення, а також особливо цінних земель (Рис.2.3).

Оскільки дана земельна ділянка розташована на території провінції Лісостепова Західна, то ґрунти із шифром 50г, 51д, 215д не відносяться до особливо цінних земель відповідно до Переліку особливо цінних груп ґрунтів затверджених Наказом Держкомзему 06.10.2003 № 245.

Оскільки дана земельна ділянка розташована на території провінції Лісостепова Західна, то ґрунти із шифром 50г, 51д, 215д не відносяться до особливо цінних земель відповідно до Переліку особливо цінних груп ґрунтів затверджених Наказом Держкомзему 06.10.2003 № 245.

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.3 - Викопіювання з Картограми розповсюдження агровиробричих груп ґрунтів Івано-Франківської області

 

Кліматичні умови

Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірно теплого вологого Західноєвропейского до континентального Східноєвропейського. Клімат району помірно-континентальний.

Значний вплив на формування клімату має атмосферна циркуляція. У більшості днів на території області з помірних і північних широт Атлантичного океану надходить морське полярне і континентально-полярне повітря. Зимою морське полярне повітря має вищу температуру, тому його насування обумовлює в області потепління, відлигу, хмарну погоду, тумани. Літом морське полярне повітря холодніше. Його вторгнення приносить похолодання, дощі, грози. Континентальне полярне повітря приносить літом жарку погоду, зимою – безхмарну, морозну.

Для Івано-Франківського району характерні мяка зима з  середньою  температурою  січня -4°С, тепле літо з середньою температурою червня +20°С. Сніговий покров залягає протягом 100 днів, а в мало-сніжні зими – 50. Середня висота снігового покриву становить 6-10 см. Весняні приморозки тривають до третьої декади квітня, в окремі холодні весни – до третьої декади травня. Весна – найкоротший сезон і триває 50 днів.

Літній сезон припадає на початок травня і середину вересня. Тривалість літнього сезону коливається від 90 до 150 днів. Літо сухе і жарке. Найжаркіший місяць – липень. Місячна максимальна температура повітря найбільш жаркого місяця складає +27,7 °С.

Осінні приморозки наступають у третій декаді вересня. Пора характеризується похмурою погодою, великим перепадом добових температур.

Сума активних температур становить 2400- 2500. Річна кількість опадів в середньому становить 600-700 мм: влітку – до 50 % річної суми у вигляді дощів зливового характеру; у зимові місяці – від 20 до 36 % у виді дощу і снігу. Середня тривалість безморозного періоду 155-160 днів. Протягом року в районі переважають вітри західного і північно-західного напрямків.

До небезпечних атмосферних явищ, що спостерігаються в районі, можна віднести тумани, заметілі, грози, град. Середнє число днів з туманами за рік складає 93, найбільше – 121 (більш 60 % туманів приходиться на зимові місяці), число днів з заметілями – 24 і 49, з грозою – 32 і 39, з градом – 2 і 6.

Корисні копалини

На території Івано-Франківської області нараховується близько 300 родовищ, що мають затверджені експлуатаційні запаси з 25 видів різноманітних корисних копалин, з яких 130 родовищ розробляється.

Сировинна база області складається з корисних копалин паливноенергетичного напрямку (газ, нафта, конденсат, торф) – 24,1 %, сировина для виробництва будівельних матеріалів – 54,7 %, підземні води та грязі – 15,6%, гірничо-хімічні корисні копалини (кам'яна, калійна та магнієва солі, карбонатна сировина для вапнування кислих ґрунтів, карбонатна сировина для цукрової промисловості, сірка) - 4,4 %, гірничорудні корисні копалини – 1,0%.

У межах області відомо 43 родовища вуглеводнів, з яких промисловістю розробляються 32 родовища. До найголовніших родовищ нафти, внесених у реєстр Державного балансу запасів корисних копалин України, віднесені Долинське, Північно-Долинське, Струтинське, Битків-Бабченське.

Область володіє добре розвиненою сировинною базою будівельних матеріалів. На її території знаходиться 161 родовище з 11 видів корисних копалин, які застосовуються у будівництві. Розробляється 60 родовищ.

Область повністю забезпечена розвіданими запасами солі кухонної, цементної сировини, вапняку для випалювання вапна, гіпсу, піщаногравійних матеріалів, цегельно-черепичної та керамзитової сировини.

За межами та в межах с. Довге розміщено Стриганецьке родовище-1, з якого здійснюється видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного та вапнякового борошна.

Стан атмосферного повітря

У 2021 році викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря в області становили 210,3 тис. т, в тому числі 172,4 тис. т від стаціонарних джерел забруднення та 37,9 тис. т від пересувних джерел (автомобільного транспорту) (Рис. 2.4). В порівняні з 2020 роком викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря збільшилися на 15,3%. Від стаціонарних джерел забруднення у повітряний басейн надійшло 12,0 млн. т. діоксиду вуглецю (на 15% більше порівняно з 2020 роком) – основного парникового газу, який впливає на зміну клімату.

Рисунок 2.4 – Динаміка викидів в атмосферне повітря по Івано-Франківській області (згідно з Регіональною доповіддю про стан навколишнього природного середовища)

За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області у структурі викидів забруднюючих речовин в 2021 році переважали діоксид та інші сполуки сірки – 119803,4 тонни речовини, зокрема найвищий показник становив в Івано-Франківському районі - 115016,5 тонн, а найвищий у Косівському районі 1,9 тонн, найменший обсяг викидів в області встановлено по оксиду вуглецю – 3569,4 тонн. Обсяги викидів по забруднюючих речовинах області та Івано-Франківського району наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Викиди окремих забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в Івано-Франківській області та районі у 2021 році*

 

Обсяги викидів забрудн юючих речовин усього

У тому числі

Крім того, викиди діоксиду вуглецю (тис. т)

Діоксиду та інших сполук сірки

Сполуки азоту

Метану

Оксиду вуглецю

Речовин у вигляді суспендо ваних твердих частинок

Немета нових летких органіч них сполук

Область

172425,3

119803,4

14959,0

7311

3569,4

21530,1

5114,6

12067,1

Івано-Франків-ський р-н

152179,1

115016,5

12074,5

2312,7

1616,6

19353,6

1736,7

70942,8

* За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області

Основними забруднювачами повітря за видами економічної діяльності як і в минулих роках залишаються підприємства з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, на які припадає 89,1% загальнообласних викидів, частка добувної промисловості і розроблення кар’єрів складає 2,7%; переробної промисловості – 4,2%; транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – 2,2%; сільського, лісового та рибного господарства – 1,3%; решти галузі економіки - менше 1%.

Радіаційний стан

Радіаційний фон на території Івано-Франківської області у 2021 році вимірювався Івано-Франківським обласним центром гідрометеорології на п’яти метеостанціях: Івано-Франківськ, Долина, Коломия, Яремче та Пожижевська.

Загальні показники радіоактивного забруднення атмосферного повітря на території області за 2021 рік не перевищують рівень природного гама- фону, в порівнянні з попереднім роком ці величини суттєво не змінилися (Табл. 2.5).

Таблиця 2.5 – Радіаційний стан Івано-Франківського району в 2021 році

Назва одиниці

адміністративно-

територіального

устрою регіону

Кіль-

кість

насе-лення, тис.

осіб

Радіацій-

ний фон

на

території,

мкР/год

Питома активність забруднюючих радіонуклідів,

Бк/кг земель

цезій-137

(техно-

генний)

сер.

стронцій-

90 (техно-

генний)

сер.

радій

(приро

дний)

торій

(природ

ний)

калій

(природ

ний)

Івано-Франківський р-н

1 353,0

12

44,02

2,47

Не визначається

*За даними Івано-Франківська філія ДУ «Держгрунтохорона»

               

Акустичне та електромагнітне забруднення

Основним джерелом шумового забруднення в районі розташування проєктної ділянки є Стриганецький кар’єр з видобування вапняку, який розташований на відстані 640 м від неї (санітарно-захисна зона становить 300м).

Електромагнітне забруднення може виникати в с. Довге від ліній електропередач, які є в населеному пункті (трансформаторна підстанція «Довге», до якої під’єднана повітряна лінія електропередачі 10 кВт).

 

Природоохоронні території та об’єкти

Необхідність формування екомережі на території Івано-Франківської області обумовлена порушенням цілісності і структурно-функціональної організації природних ландшафтів внаслідок значного антропогенного і техногенного навантаження. В результаті їх денатуралізації утворилися антропогенні ландшафти, в яких природні біоценози замінені агроценозами і урбоекосистемами. Наслідком цього є збіднення біотичного і ландшафтного різноманіття, яке складає основу природних ресурсів і є необхідною умовою формування безпечного середовища життєдіяльності людей.

Станом на 01.01.2022 площа природно-заповідного фонду області становить 223,852 тис. га або 16,07 % від площі області та нараховує 526

територій та об’єктів у тому числі:

- 33 об’єкти загальнодержавного значення площею 131,6 тис. га;

- 493 об’єктів місцевого значення площею 92,227 тис. га.

Таблиця 2.6 - Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2022 року

№ пп

Найменування об’єктів ПЗФ

Об’єкти природно-заповідного фонду

Загальнодержавного значення

Місцевого значення

Всього

Кількість

Площа

Кількість

Площа

Кількість

Площа

1

Природні заповідники

1

5344,2

-

-

1

5344,2

2

Національні природні парки

2

120339,7

-

-

5

120339,7

3

Дендрологічні парки

3

142,0

4

10,96

7

152,96

4

Регіональні ландшафтні парки

-

-

3

38417,0

3

38417,0

5

Заказники

10

5415,8

57

42397,66

67

47813,46

6

Пам’ятки природи

13

375,4

225

3998,78

238

4374,18

7

Ботанічні сади

-

-

-

-

-

-

8

Парки-пам’ятки садово-паркового

мистецтва

1

7,0

8

83,4

9

90,4

9

Заповідні урочища

-

-

196

7320,118

196

7320,118

 

РАЗОМ

33

131624,1

493

92227,918

526

223852,018

 

Територія проєктування не знаходиться в межах земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Безпосередньо на території детального планування відсутня Смарагдова мережа. Найближчий об’єкт Смарагдової мережі знаходиться на відстані 150 м через р. Дністер - Галицький національний природний парк (Рис.2.5). Площа земель парку становить 14684,8 га. На території парку виявлено 45 видів рослин і 37 видів тварин, що є представниками Червоної книги України, 4 і 9 відповідно – Європейського Червоного списку та 6 видів рослин і 158 видів тварин що знаходяться під охороною Бернської конвенції.

Галицький національний природний парк

Подпись: Галицький національний природний парк

Територія проєктування

Подпись: Територія проєктування

 

Рисунок 2.5 – Смарагдова мережа та територія проєктування на карті

 

Біорізноманіття: флора та фауна

Згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», всі об'єкти рослинного і тваринного світу підлягають державній охороні, а їх використання здійснюється на основі спеціальних дозволів і за плату. Спеціальні питання з охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу регулюються Законом України «Про тваринний світ», а щодо охорони і регулювання використання рослин - Законом України «Про рослинний світ». Питання збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в межах територій природно-фонду висвітлені у Законі «Про природно-заповідний фонд України», а щодо рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин і тварин — у Положенні про Червону книгу України.

Флора Івано-Франківської області нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України. На заповідних територіях області охороняється більше 1000 видів судинних рослин, що становить майже 55 % всієї флори Українських Карпат. Майже третина природної флори Івано-Франківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин, 169 видів рослин і грибів занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку, 211 - до Регіонального Червоного списку.

На території області нараховується 25 видів представників фауни, які перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України. Ці види потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їхнього перебування, проведення постійного спостереження за станом популяцій та наукових досліджень з метою розробки наукових основ їхньої охорони та відтворення.

Навколо території проєктування наявні лісові насадження, проте безпосередньо на ділянці вони відсутні.

Стан здоров’я населення

Здоров’я населення є однією з основних умов соціального благополуччя й успішного економічного зростання, збільшення тривалості активного життя, поліпшення демографічної ситуації.

На сьогодні доведено, що незадовільний стан довкілля, забруднення хімічними, фізичними та біологічними агентами повітря, ґрунту і води, дія інших негативних факторів навколишнього середовища на організм людини є причинами зростання захворюваності.

Головне управління статистики інформує, що чисельність наявного населення області, за оцінкою, на 1 січня 2022 року становила 1351,8 тис. осіб, середня густота населення 99,0 осіб на км2.

В останні роки спостерігається зменшення народжуваності та зростання смертоності, тобто відємний приріст населення (Рис.2.6)

Рисунок 2.6 – Природній рух населення в Івано-Франківській області (згідно з даними Головного управління статистики)

Кількість померлих в 2021 році становить 20590 осіб, з них найбільше через:

  • інфекційні та паразитарні хвороби – 74 особи;
  • новоутворення – 2162 особи;
  • хвороби системи кровообігу – 13036 осіб;
  • хвороби органів травлення – 641 особа;
  • хвороби органів дихання – 367 осіб;
  • COVID-19 – 2324 особи.

Поводження з відходами

За попередніми даними Головного управління статистики в в Івано-Франківській області протягом 2020 року в результаті економічної діяльності підприємств і організацій та у домогосподарствах утворилось 1729,8 тис. т відходів (на 1261,9 тис. т. менше, ніж у попередньому році) (Табл. 2.7).

Таблиця 2.7 - Динаміка основних показників поводження з відходами I-ІV класів небезпеки (тис. т)

№ з/п

Показники

2019

2020

2021*

1

Утворено відходів

2991,7

1729,8

-

2

Отримано зі сторони

365,6

406,0

-

3

Спалено

130,9

49,9

-

3.1

у т.ч. з метою отримання енергії

130,0

48,4

-

4

Використано (утилізовано)

870,2

525,3

-

5

Направлено в сховища організованого складування (поховання)

1759,6

1164,3

-

6

Передано іншим підприємствам

-

-

-

7

Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

0,0

0,0

-

8

Наявність на кінець звітного року у сховищах організованого складування та

на території підприємств

45995,8

6744,23

-

*У зв’язку із прийняттям Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-ІХ у період дії воєнного стану респонденти можуть подавати статистичну та фінансову звітність до органів державної статистики протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану за весь період неподання звітності.

В Івано-Франківському районі станом на 2021 рік нараховується 6 місць видалення ТПВ загальною площею 35,445 га.

Прогнозні зміни, якщо зміни до Генерального плану с. Довге, суміщені з Детальним планом території, не будуть затверджені

Документ державного планування – Зміни до Генерального плану с. Довге, суміщені з Детальним планом території на земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 12,0000 гектарів для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення, за адресою: в межах населеного пункту с. Довге, Єзупільська селищна територіальна громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область відповідно до змісту і рівня деталізації має соціальне спрямування, направлене на формування комфортного середовища для відпочинку населення, і значної негативної  дії щодо погіршення екологічного стану населеного пункту та території що розглядається не створює.

Під час розробки та подальшого виконання проєктних рішень проєкту містобудівної документації та за кожною оперативною ціллю може розроблятись низка проєктів у подальшому, на наступних стадіях проєктування (стадія «Робочий проєкт»). Серед них можуть бути проєкти, які відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» підлягають оцінці впливу на довкілля до прийнятих рішень про впровадження планової діяльності. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» окреслено перелік видів господарської діяльності, що в обов’язковому порядку мають провести процедуру оцінки впливу на довкілля.

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності (частина 4 стаття 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

За умови не затвердження ДДП якісні показники стану навколишнього природного середовища, більш за все, залишаться на сучасному рівні. Зміни в майбутньому на даній території можуть бути спричинені глобальними кліматичними змінами та локальними природними процесами, можуть бути сукцесійні процеси заміщення на форми інших екосистем з можливим погіршенням санітарно-гігієнічного стану території.

Одним із позитивних факторів є те, що на земельній ділянці площею 12,0000 га буде виконано благоустрій території, а саме, будуть влаштовані споруди для відведення поверхневих вод, дощової каналізації, створені елементи благоустрою, встановлено контейнери для сміття.

Значним позитивним чинником є соціальне середовище, адже місця для відпочинку населення та рекреації є завжди актуальними.

Проєктна документація змін до Генерального плану, суміщених з Детальним планом території, виготовлена у відповідності до чинних нормативних документів, з урахуванням поточного стану довкілля та умов збалансованого природокористування.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

Територія проєктування згідно містобудівної документації - земельна ділянка площею 12,0000 га, що знаходиться в межах населеного пункту с. Довге Єзупільської селищної територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Місто Івано-Франківськ, що є центром Івано-Франківської області та Івано-Франківського району, розташоване на відстані орієнтовно 19,8 км від території проєктування та 19,5 км - від центральної частини с. Довге.

За межами території детального планування розташовані такі найближчі споруди та комунікації інженерно-транспортної інфраструктури:

- із західної сторони на відстані 1,3 км проходить автомобільний шлях С 091311 Стриганці-Довге. Вказана дорога проходить через с. Довге та є основною зв’язковою дорогою з іншими населеними пунктами Єзупільської селищної територіальної громади.

- із західної сторони на відстані 11,4 км проходить залізнична колія в смт. Єзупіль. Також в смт. Єзупіль знаходиться проміжна залізнична станція Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці на лінії Ходорів — Хриплин між станціями Ямниця (8 км) та Дубівці (7 км).

Під’їзд до проєктної території здійснюється з автомобільної ґрунтової дороги від с. Довге.

В межах території, щодо якої здійснюється детальне планування, на момент розроблення містобудівної документації, будівлі, підземні та наземні комунікації відсутні.

Проєктом передбачається будівництво рекреаційно-туристичних закладів та рекреаційного житла поверховістю  2-3 поверхи. Запропонована структура забудови наведена в табл.3.1.

Таблиця 3.1 – Техніко-економічні показники

№ п/п

Найменування даних

Площа, га

1

Таунхауси

0,2906

2

Котеджі

0,1296

3

Котеджі "VIP-клас"

0,1000

4

Багатофункціональний будинок, комплекс (з критим басейном, тренажерним залом, косметологічними кабінетами SPA процедур та інше)

0,0951

5

Інші будівлі та споруди-(0,0156-на господарському майданчику) окремо

стоячих 0,0097

0.0097

6

Місцеві проїзди по території проектування

1.4990

 

7

Мережа пішохідних доріжок

1,9136

 

8

Штучна водойма

0.1880

9

Дитячий майданчик (3 зони)

0.1427

10

Спортивний майданчик

0.0544

11

Господарський майданчик

0.4466

12

Паркувальні майданчики

0.1566

13

Для вигулу тварин майданчики

0,1263

14

Для відпочинку майданчики (з об’єктами озеленення)

6.7677

15

Басейни

0.0764

 

В багатофункціональному комплексі на стадії робочого проєкту пропонується розмістити укриття цивільного захисту (в т.ч. протирадіаційне укриття) згідно з ДБН – В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту».

Максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки згідно рішень проєктного плану 4,38 %  (Згідно ДБН Б.2.2-12:2019 п. 8.5.8 нормативні вимоги до рекреаційного житла- 13%).

Обслуговування проживаючих (відпочиваючих) на проєктній території здійснюватиметься за рахунок сформованої системи обслуговування населення (навчально-виховні заклади; підприємства торгівлі, тощо) села Довге Єзупільської селищної територіальної громади.

Згідно містобудівної документації водопостачання буде забезпечуватись шляхом будівництва водопроводу, який підключатиметься до проєктних водозабірних свердловин, що розташовані в західній частині на території проектування.

Передбачено централізоване водовідведення шляхом прокладання проектної каналізаційної мережі з подальшим водовідведенням на проектні локальні очисні споруди та каналізаційну насосну станцію, що розташовані в північній частині ділянки (на понижених висотах від водозабірних свердловин), звідки стоки по мірі заповнення на договірних засадах відкачуватимуться та вивозитимуться асенізаційною машиною спеціалізованого підприємства.

 Також слід зазначити, що на території проєктування передбачені об’єкти пожежної охорони (гідранти, резервуари, пожежна водойма, спуск до пожежного пірсу на березі р. Дністер).

Теплопостачання відпочинкового комплексу пропонується здійснюватися котлами від природнього газу.

Як альтернативний вид теплопостачання - котли на твердому паливі та теплові насоси.

На території проектування передбачається прокладання газопроводу низького тиску від місцевих мереж газопостачання.

Електропостачання рекреаційної території забезпечуватиметься шляхом прокладання кабельної лінії електропередачі потужністю 0,4 кВ від місцевих ліній електропередач.

Також проектом пропонується в північній та в західній частині ділянки на господарських майданчиках встановити дизельні електростанції. Такі електростанції та установки застосовуватимуться як резервні або аварійні джерела електроенергії.

 

Вплив при виконанні підготовчих і будівельних робіт

При виконанні підготовчих та будівельних робіт для реалізації діяльності на земельній ділянці, що розглядається, вплив на навколишнє середовище носитиме короткостроковий, тимчасовий характер, зумовлений роботою ДВЗ транспорту та механізмів, здійсненням зварювальних робіт, фарбуванням металевих поверхонь, використанням води, утворенням будівельних відходів, пошкодженням рослинного покриву –  вважається незначним і допустимим.

При виконанні вантажно-транспортних та будівельно-монтажних робіт застосовуватиметься вантажопідйомна техніка і механізми, тип і кількість яких визначатиметься на основі фактичних обсягів робіт, обсягів вантажоперевезень та норм виробітку машин та механізмів.

Всі будівельні і монтажні роботи передбачається виконувати з максимальним використанням типових технологічних карт будівельних процесів.

До початку виконання будівельно-монтажних робіт будуть проведені підготовчі роботи, а саме:

- роботи з підготовки земельної ділянки (знятий шар ґрунту буде залишатися на території майданчика та використаний для його планування);

 - роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, що необхідні для організації і обслуговування будівництва;

 - складування будівельних матеріалів.

В ході будівництва можливий вплив пов'язаний із земляними роботами, необхідними для облаштування фундаментів та прокладання трубопроводів. Вони припускають виїмку ґрунту. Усі роботи з благоустрою території повинні бути виконані по завершенню будівельних робіт.

Розширення доступу відпочиваючих до системи водопостачання, каналізації та встановлення локальних очисних споруд стоків дозволить знизити рівень забруднення ґрунтових вод та ґрунтів.

Прийняття належних заходів щодо водопостачання і санітарії сприятиме зменшенню ризику негативного впливу на стан здоров'я населення.

Клімат і мікроклімат

Значні зміни клімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних впливів значних виділень теплоти, вологи, зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж регіональні зміни клімату не відбудуться. Можливий незначний вплив на локальний мікроклімат в результаті виділення вуглекислого газу і метану від роботи ДВЗ будівельної техніки.

Геологічне середовище

Здійснення діяльності виключатиме значні впливи на основні елементи геологічної структурно-тектонічної будови та не викликатиме змін існуючих ендогенних і екзогенних явищ природного й техногенного походження (зсувів, селів, сейсмічного стану та інше). Відведення дощових і талих вод здійснюватиметься по каналізаційних мережах. Несприятливі фізико-геологічні процеси і явища на даній території не очікуються.

При спорудженні свердловин для забору води можливе порушення структури геологічного розрізу, проте при застосуванні природоохоронних заходів й виконання робіт згідно норм  вплив буде незначним.

Ґрунти

Під час виконання будівельних робіт на земельній ділянці буде організовано будівельний майданчик, на якому розміщуватиметься обладнання та техніка, тимчасові споруди для господарсько-побутового обслуговування працівників. Вплив на ґрунтовий порив може бути зумовлений роботою автотранспорту, забрудненням ґрунтів ПММ. На будівельному майданчику повинно бути забезпечено достатній запас сорбентів-біодеструкторів типу «Еконадин», «Родекс».

На проєктованих для забудови ділянках буде частково змінений ґрунтовий покрив у зв’язку з будівництвом і подальшим проведенням господарської діяльності. Зняття ГРШ передбачається під місцями встановлення будівель і споруд, облаштуванням проїздів, зливової каналізації. Знятий ґрунт буде залишатися на території майданчика та використовуватиметься для його планування.

Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти

На проектній ділянці відсутні деревні насадження, територія вкрита травяною рослинністю. Розміщення запланованої забудови з вбудованими приміщеннями громадського призначення виконуватиметься виключно в межах існуючої земельної ділянки, де відсутні природні оселища.

Тваринний світ характеризується переважанням видів, що легко пристосовуються до життя на видозмінених і активно використовуваних людиною територіях. Діяльність, пов'язана з реалізацією планованої діяльності не призведе до антропогенної дії на тваринний світ. На території ділянки, відведеної під будівництво, не мешкають рідкісні види тварин, саме тому діяльність ніяким чином не позначиться на видах, що потребують охорони.

Відстань до найближчого об'єкта Смарагдової мережі становить 150 м, вплив на нього не очікується.

Із південно-східної сторони та східної сторони на відстані 10-30 м знаходяться землі державної власності, постійний землекористувач яких ДП «Івано-Франківський лісгосп» (Дністровське лісництво). На вказаній території розташовані лісові насадження, проте проєктні роботи проводитимуться тільки у межах проектної ділянки площею 12,0000 га.

У межах зони впливу планованої діяльності відсутні цінні представники рослинного та тваринного світу, які підлягають охороні.

Створення біотопів для розселення диких звірів та птахів, встановлення територій резервування для заповідання, розміщення буферних смуг для територій природно-заповідного фонду в межах земельної ділянки не передбачається.

Утворення відходів

В процесі будівництва будуть утворюватися побутові та будівельні відходи.

Згідно з класифікатором відходів ДК 005-96, код твердих побутових відходів - 7720.3.1.01, назва - відходи комунальні (міські) змішані, у т. ч. сміття з урн. Сюди відносяться побутові відходи, що утворюються в процесі діяльності працюючого персоналу. Відповідно до Постанови КМУ від 10.12.2008 №1070 «Про затвердження мінімальних добових норм надання комунальних послуг з вивезення побутових відходів», норма утворення ТПВ для працівника 0,3 кг/добу.

Перелік та кількість будівельних відходів, які утворюються при будівництві, визначатимуться видами та обсягами робіт, до них відносяться: не придатна для використання деревина (сучки, пеньки), залишки будівельних матеріалів – бій цегли, відходи бетону, залізобетону, асфальтобетону, керамзиту, руберойду, утеплювача, щебню, скла, а також пакувальні матеріали, тара з під фарби, огарки і залишки зварювальних електродів.

На території будівельного майданчика повинні бути встановлені контейнери та облаштовувати і утримувати місця тимчасового зберігання відходів відповідно до умов діючих санітарно-гігієнічних норм і правил.

Вивіз побутового та будівельного сміття буде здійснюватися на сміттезвалище ТПВ згідно з графіком та передаватися відповідно укладених договорів. Небезпечні відходи повинні передаватись організаціям, які мають відповідну ліцензію на проводження з ними.

Перелік та кількість будівельних відходів, які утворюються при будівництві, визначатимуться видами та обсягами робіт, до них відносяться: не придатна для використання деревина (сучки, пеньки), залишки будівельних матеріалів – бій цегли, відходи бетону, залізобетону, асфальтобетону, керамзиту, руберойду, утеплювача, щебеню, скла, а також пакувальні матеріали, тара з під фарби, огарки і залишки зварювальних електродів.

На території будівельного майданчика повинні бути встановлені контейнери, а також облаштовуватись і утримуватись місця тимчасового зберігання відходів відповідно до умов діючих санітарно-гігієнічних норм і правил.

Вивіз побутового та будівельного сміття буде здійснюватися на сміттезвалище ТПВ згідно з графіком та передаватися відповідно до укладених договорів. Небезпечні відходи повинні передаватись організаціям, які мають відповідну ліцензію на поводження з ними.

Водне середовище

На етапі будівництва вода використовуватиметься на господарсько-побутові та питні потреби працівників, задіяних при будівництві об’єкту, а також, за необхідності, для поливу території будівельного майданчика з метою пилопригнічення при виконанні робіт. Потреба у воді та її джерело забезпечення будуть визначені на більш пізній стадії проектування.

Забруднення підземних вод під час будівництва можливе у зв’язку із порушенням ґрунтового покриву під час буріння свердловин.

На відстані 100 м від проєктної ділянки протікає р. Дністер, негативний вплив на неї при будівництві не очікується (ПЗС витримана).

Атмосферне повітря

При виконанні підготовчих та будівельних робіт на об’єкті можливе забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами від будівельної, автотранспортної техніки та механізмів, пересипання ґрунту та будівельних матеріалів, проведенні зварювальних та фарбувальних робіт

Основними забруднюючими речовинами будуть: залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо), манган та його сполуки (у перерахунку на манган); речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікро-частинки та волокна); сажа; оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2]); сірки діоксид; оксид вуглецю; сольвент нафта,  уайт-спірит; вуглеводні насичені С1219 (розчинник РПК-265 П та інш.); бенз(а)пірен.

Об’єкти культурної спадщини

На проектній ділянці відсутні об’єкти архітектурної чи культурної спадщини.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про охорону культурної спадщини», у випадку виявлення в процесі проведення земляних робіт об'єктів археологічного або історичного характеру, роботи необхідно припинити до здійснення заходів, що забезпечать збереження пам'яток. Керівництво у такому випадку повинне звернутися до представників компетентного органу та проінформувати їх згідно з чинним законодавством. Згаданий орган визначає обсяг заходів із охорони пам'яток.

Здоровя населення

Відстань до найближчої житлової забудови с. Довге від проектної території становить  155 м.  Основний негативний вплив на населення буде проявлятись в шумовому забрудненні, який створюватиметься під час проведення будівельних робіт  й зумовлений рухом вантажних автомобілів та роботою вантажопідйомних кранів, екскаваторів, бульдозерів. Зниження рівня шуму можна досягти за умови виконання природоохоронних заходів, які дають можливість зменшити звукове навантаження.

Детальний розрахунок буде виконаний у проєктній документації, коли буде відомо перелік задіяної техніки та їх технічні характеристики.

Також негативний вплив на здоровя населення можливий від забруднюючих речовин, які викидатимуться в повітря.

Вплив при експлуатації об'єкта рекреаційного призначення

Постійний вплив на довкілля при експлуатації рекреаційного об'єкта прогнозується на наступні фактори довкілля:

- повітряне середовище – викиди забруднюючих речовин від газових котлів (котли на твердому паливі як альтернатива), автомобілів на паркувальних майданчиках та під’їзних дорогах;

- використання води – видобування води з підземних джерел водопостачання для забезпечення господарсько-побутових потреб мешканців, наповнення басейнів та штучної водойми;

- утворення відходів – тверді побутові відходи (ТПВ) від життєдіяльності мешканців житлових приміщень, працівників, відходи від локальних очисних споруд поверхневих стічних вод;

- забруднення підземних вод за умови недотримання зони санітарної охорони першого поясу водопостачання, санітарно-захисної зони каналізаційних очисних споруд;

- забруднення ґрунту за умови неналежної роботи каналізаційних очисних споруд, незадовільного стану покриття доріг, накопичення невідсортованих відходів, за умови нереалізованого укладання договору зі спеціальним комунальним підприємством, що надає послуги у сфері поводження з відходами;

- шумове навантаження – рух автотранспорту, що рухається по проїзних шляхах на території проектної ділянки, а саме звуковий ефект при контакті коліс автомобілів із покриттям та шум їх двигунів.

Атмосферне повітря

Опалення житлових приміщень передбачається від газових котлів (або твердопаливні як альтернатива), які будуть джерелом викидів в атмосферне повітря. Забруднюючими речовинами, що викидатимуться в повітря під час роботи котлів будуть: азоту діоксид, вуглецю оксид, метан, вуглецю діоксид , азоту (1) оксид (N2O), сірки діокид (у випадку твердопаливних котлів: суспендовані тверді частинки, азоту діоксид, вуглецю оксид, метан, вуглецю діоксид , азоту (1) оксид (N2O), сірки діокид).

Також та території земельної ділянки, що розглядається, передбачаються паркувальні майданчики на 96 машино-місць, загальною площею 0,1566 га. Забруднюючими речовинами, що викидатимуться від автотранспорту в атмосферне повітря, будуть оксид вуглецю, вуглеводні граничні, метан, діоксид азоту, сажа, оксид азоту, аміак, вуглекислий  газ, діоксид сірки, бенз(а)пірен. Детальний розрахунок та кількість забруднюючих речовин буде визначено в проектній документації.

Водне середовише

Використання води

На час розроблення містобудівної документації в селі Довге централізоване водопостачання відсутнє. Населення користується водою з шахтних колодязів.

Згідно містобудівної документації водопостачання буде забезпечуватись шляхом будівництва водопроводу, який підключатиметься до проектних водозабірних свердловин, що розташовані в західній частині на території проектування.

Тиск в водопровідній мережі забезпечуватиметься насосом водозабірної свердловини.

Потреба у водопостачанні визначається з врахуванням норм згідно ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» (додаток А, табл.А.2). Так, згідно даного ДБН, приймаючи споживачів рекреаційного житла як споживачів готелів (категорія ** з пральнею) розрахункові середні за рік добові витрати води л/добу на 1 мешканця становить 240 л/добу.

Оскільки, с. Довге відноситься до ІІІ кліматичного району, то згідно ДБН В.2.5-64:2012 (додаток А, табл..А.2), застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,15.

Враховуючи зазначене, загальна потреба у водопостачанні для рекреаційно-відпочинкових об’єктів становитиме – 104,5 м3 ,з яких:

1) Таунхаус:      240 л/добу х 1,15 х 24=6624 л/добу= 6,6 м3

6,6 х 6 = 39,7 м3

(де 24 – орієнтовна кількість відпочиваючих в одному таунхаусі, 6 - загальна кількість таунхаусів)

2) Котедж (72м.кв): 240л/добу х 1,15 х 4= 1 104л/добу 1,1 м3

1,1 х 18 = 19,8 м3

(де 4 – орієнтовна кількість відпочиваючих в одному котеджі, 18 - загальна кількість котеджів)

3) Котедж (200 м.кв):  240л/добу х 1,15 х 5= 1 380/добу 1,3 м3

1,3 х 5 = 6,5 м3

(де 5 – орієнтовна кількість відпочиваючих в одному котеджі, 5 - загальна кількість котеджів)

4) Багатофункціональна будівля, комплекс. Згідно ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» (додаток А, табл. А.2) у плавальних басейнах витрати води л/добу на 1 особу становить 160 л/добу, коефіцієнт 1,0. (приймаємо як - для спортсменів (фізкультурників) з урахуванням приймання душа). Також слід врахувати поповнення басейну водою (% місткості).

160 л/добу х 1,0 х 241= 38560 л/добу =38,5 м3

Таким чином, загальна потреба у водопостачанні для рекреаційно- відпочинкових територій орієнтовною площею 12.000 га становите:

- Рекреаційно-відпочинкові об’єкти - 104,5 м3

- Невраховані витрати 10% - 10 м3

- Технічної води (полив вулиці та зелених насаджень)- 10%- 10 м3

Разом середньо-добова витрата  складає 124,5 м3.

Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння на території рекреаційного призначення прийнято 10,0 л/с (табл.5 ДБН В.2.5-74:2013).

Розрахунковий час зовнішнього пожежогасіння прийнято 3 год. (пункт 6.2.13 ДБН В.2.5-74:2013)

Витрата води на пожежогасіння території що проектується складе: Qпож, м3/добу проведений за формулою:

Qпож =±(q х N)/1000);

де, q– розрахункова витрата води на пожежогасіння, 10,0 л/с /1000= 0.01м3

N- 3 год -3 х 3600с  = 10800 с

Qпож= 3х3600х10/1000=108,0 м3

Отже, для потреб пожежогасіння на території рекреаційного призначення потрібно передбачити резервуар на 108 м3(даний об’єм води пропорційно розмістити в штучній пожежній водоймі та пожежних резервуарах по території проектування).

Водозабезпечення передбачено улаштуванням резервуарів, наповнюваних привозною водою. На території проектування передбачено 5 пожежних резервуарів, на рівновіддаленій відстані між собою, 12 пожежних щитів, система пожежних гідрантів (7 шт.), під’єднаних до системи водопостачання, також по території проектування передбачена пожежна водойма та 1 пожежний резервуар на парковці для автотранспорту.

Водовідведення.

Проєктом передбачено централізоване водовідвення шляхом прокладання проектної каналізаційної мережі з подальшим водовідведенням на проектні локальні очисні споруди та каналізаційну насосну станцію, що розташовані в північній частині ділянки (на понижених висотах від водозабірних свердловин).

Для кращого водовідведення комунальної каналізації пропонується передбачити напірну каналізаційну мережу.

Відповідно до ДБН В.2.5–74:2013 норми водовідведення від каналізованої забудови прийнято по водоспоживанню - 124,5 м3./добу.

Даною містобудівною документацією пропонується використання локальних очисних споруд глибокого біологічного очищення, стоки яких по мірі заповнення на договірних засадах відкачуватимуться та вивозитимуться асенізаційною машиною спеціалізованого підприємства.

Детальним планом території передбачається роздільна самопливна закрита мережа дощової каналізації з подальшим попаданням на локальні очисні споруди. Схему каналізування передбачена таким чином, щоб стоки від дощоприймачів самоплинними мережами подавалися на локальні очисні.

Загальний об’єм дощових вод, що стікають з території водозбірного басейну у метрах кубічних обчислюється за формулою:

Wd=10hdYF,де

hd – середньорічний шар опадів (655 мм за даними ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія»), мм;

Y – коефіцієнт стоку для твердого покриття – 0,8, для газонів – 0,1.

F – площа водозбірного басейну, га.

Wg=10*655*0,8*3,5692=18,7 тис. м3/рік.

Wg=10*655*0,1*6,894= 4,5 тис. м3/рік.

WS (заг) = 23,2 тис.м3/рік

Остаточне рішення щодо способу відведення вод, остаточний вибір водоочисних установок та способу утилізації очищених та умовно очищених вод необхідно уточнювати на подальших стадіях проектування з обов’язковою оновленою картографічною основою.

Утворення відходів

При експлуатації рекреаційного комплексу передбачається утворення твердих побутових відходів

Відповідно до норм ДБН Б.2.2-12:2019 табл.11.2 річна норма утворення твердих побутових відходів на 1 мешканця становить 300-350 кг (приймаємо даний показник для 1 відпочиваючого (проживаючого)). За проектної чисельності постійно проживаючих (відпочиваючих) - 241 особа, кількість твердих побутових відходів становитиме 72-84 тони в рік.

Збір сухого побутового сміття та інших твердих відходів передбачається у сміттєзбірники.

Шумове навантаження

При експлуатації  проєктованих об’єктів передбачається шумове навантаження за рахунок автомобільного транспорту, які здійснюватимуть проїзд по прибудинковій території. 

Шум  буде непостійним та утворюватиметься під час заїзду та виїзду автотранспорту з місць автостоянки, а також при пересуванні по території.

Можна припустити, що шумовий вплив при русі автотранспорту по території на акустичний режим буде мінімальний за рахунок роботи двигуна на холостому ходу та малих оборотах.

Додаткових заходів боротьби з шумовим навантаженням від автотранспорту згідно ДБН В. 1.1-31:2013 не потребується.

Рослинний і тваринний світ, природоохоронні території

Негативний вплив на рослинний і тваринний світ не очікується. На території будуть облаштовані асфальтовані доріжки, пішохідні покриття, тому наявна рослинність не повинна зазнати значного впливу.

Навколо території рекреаційного призначення передбачається встановлення огорожі, тому потрапляння диких тварин на територію буде малоймовірним.

Найближчий природоохоронний об’єкт знаходиться на відстані 150 м через р. Дністер, а отже негативний вплив не очікується.

Соціально-економічні умови та стан здоров'я населення

Реалізація планованої діяльності на проєктній території матиме позитивний соціально-економічний ефект, оскільки сприятиме розвитку рекреаційного потенціалу Єзупільської селищної територіальної громади та сприятиме наповненню місцевого бюджету (в т.ч. у вигляді сплати земельного податку). Створення нових місць для відпочинку може сприяти покращенню стану здоровя відпочиваючих.

Незначний вплив на жителів с. Довге може бути від автотранспорту відвідувачів рекреаційного комплексу, так як під’їзд до проєктної території на сьогодні можливий по існуючих автомобільних дорогах с. Довге. Вплив полягатиме у викидах забруднюючих речовин у вихлопних газах та незначному шумовому навантаженні через рух транспорту.

 

 

РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

За умови виконання природоохоронних заходів внаслідок розміщення об'єкта рекреаційного призначення в цілому, не прогнозується погіршення стану здоров’я населення, це зумовлено наступними факторами:

  • теплопостачання здійснюватиметься від котлів, які працюють на природному газі (твердопаливні котли як альтернатива). При спалюванні природного газу найбільш істотними забруднювачами атмосферного повітря є оксид азоту та оксид вуглецю. Природний газ є найбільш екологічно чистим видом енергетичного палива;
  • водопостачання та водовідведення здійснюватиметься від водопроводу, який підключатиметься до проєктних водозабірних свердловин, що унеможливлює забруднення ґрунтів;
  • передбачено організований збір дощових і талих вод, що  виключає можливість підтоплення території в період інтенсивних опадів, перезволоження ґрунтів, пониження їх несучих властивостей та росту ерозійних процесів ґрунтів;
  • передбачається роздільний збір, тимчасове зберігання та подальша передача утворених відходів спеціалізованим/комунальним підприємствам на підставі укладених договорів.
  • шумовий чинник незначний, додаткові заходи не передбачаються;
  • проєктовані об’єкти не будуть джерелами радіаційного чи іонізуючого випромінення.

Однак, разом з цим, до ризиків проєкту можна віднести збільшення кількості забруднюючих речовин в повітряному басейні населеного пункту за рахунок роботи котлів та автотранспорту; збільшення кількості господарсько-побутових стічних вод; збільшення утворення твердих побутових відходів.

На основі вивчених картографічних матеріалів, територія проєктування не знаходиться в межах земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, на відстані 150 м через р. Дністер розташований об’єкт Смарагдової мережі, код: UA0000035- Галицький національний природний парк.

Відстань від проектної ділянки до р. Дністер 100 м (прибережна захисна смуга у відповідності до ст. 88 Водного Кодексу України та згідно з Додатком 13 ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» для великих річок  становить 100 м).

 

РОЗДІЛ 5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Для вирішення актуальних питань сьогодення та розв’язання глобальних екологічних проблем, а також з метою інтеграції держави до світового співтовариства, Україна активно співпрацює з міжнародними організаціями в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Основними напрямками співробітництва на міжнародному рівні є:

-          охорона біологічного різноманіття;

-          охорона транскордонних водотоків і міжнародних озер;

-          зміна клімату;

-          охорона озонового шару;

-          охорона атмосферного повітря;

-          поводження з відходами;

-          оцінка впливу на довкілля.

Міжнародні обов’язки Україна взяла на себе, підписавши більш ніж 50 міжнародних багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання біорізноманіття. Збереження природи в Україні має бути на європейському рівні. Стійкість природи до негативного впливу людини вичерпується, відбуваються зміни, які негативно впливають на рівень життя і здоров’я населення.

З метою виконання міжнародних зобов’язань України та транспозиції Директив ЄС у Верховній Раді України було зареєстровано та ухвалено Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», що регулює відносини у сфері стратегічної екологічної оцінки документів державного планування та доповнює процедури розроблення і затвердження документів державного планування, в тому числі внесення змін до Генерального плану і розроблення Детального плану території, забезпечує їх стратегічну екологічну оцінку.

Міжнародні зобов’язання України у сфері стратегічної екологічної оцінки встановлені до виконання такими міжнародними документами, як:

  • Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція) ратифікована Законом України від 06.07.1999 № 832-XIV;
  • Протокол про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Протокол про СЕО) ратифікований Законом України від 01.07.2015 № 562-VІІІ.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку змін до Генерального плану с. Довге, суміщених з Детальним планом території, розроблений відповідно до завдань екологічного законодавства України, які спрямовані на регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про атмосферне повітря», Законом України «Про відходи», Земельним Кодексом України, Водним Кодексом України, Лісовим Кодексом України, Кодексом України про надра та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», встановлені такі основні принципи охорони навколишнього природного середовища:

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

е) науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;

є) обов’язковість оцінки впливу на довкілля;

ж) гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища;

з) науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;

м) врахування результатів стратегічної екологічної оцінки.

Основним зобов’язанням у сфері охорони атмосферного повітря буде забезпечення належного контролю за його станом. Питання контролю у галузі охорони атмосферного повітря регламентуються ст.27 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», згідно якої контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Водним кодексом України регулюються відносини щодо збереження, наукового обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення та різних галузей економіки, охорони вод від забруднення, відтворення водних ресурсів, запобігання засміченню, шкідливим діям вод та усуненню їх наслідків, покращення стану водних об’єктів, а також охорони прав громадян, установ, підприємств, організацій на водокористування.

До основних зобов`язань згідно «Водного кодексу України», що потребують виконання на місцевому рівні, належать:

1. Державне управління і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, а саме здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

2. Стандартизація і нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

3. Спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення, а саме забезпечення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах;

4. Охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання.

Згідно чинного законодавства до зобов’язань органів місцевого самоврядування належить раціональне використання територій населеного пункту відповідно до позицій генерального плану, розроблення місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля.

Закон України «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення» регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

З метою затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел проводиться аналіз відповідності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до встановлених нормативів на викиди затверджених Наказом Міністерства охорони здоровя від 14.01.2020 р. № 52 «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць».

Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при експлуатації проектованих об’єктів будуть газові котли, встановлені в будівлях, та автомобільний транспорт.

Отже, нижче наводиться перелік забруднюючих речовин та їх дозволені нормативні показники.

Таблиця 5.1 - Гранично допустима концентрація

№ п/п

Код забруд-нюючої речовини

Найменування забруднюючої речовини

Гранично допустима
концентрація, мг/м-3

максимально разова

середньодобова

1

2

3

4

5

1

06000
337

Оксид вуглецю

5

3

2

04001
301

Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO + NO2])

0,4

0,06

3

3004

328

Сажа

0,15

0,05

4

5001

330

Сірки діоксид

0,008

-

5

11000

2754

 Вуглеводні гpаничні С12-С19(розчинник РПК-265 П та інш.)

1

-

6

13101

703

Бенз(а)пірен

-

0,1 мкг/ 100 м-3

 

У планованих рішеннях враховуються підходи у сфері поводження з відходами, визначені національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 820-р.

За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок, що «Зміни до Генерального плану с. Довге, суміщені з Детальним планом території»,  відповідають вимогам діючого законодавства та враховують цілі соціальної, економічної і екологічної політики, встановлених на національному та регіональному рівнях, а також пропонує комплекс заходів, спрямованих на їх виконання.

Шляхи виконання зобов’язань у сфері охорони довкілля можливо визначити лише частково, у частині запропонування заходів, які сприяють поліпшенню екологічних характеристик стану повітря, ґрунту, підземних та поверхневих вод території та можуть бути вжиті для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків впровадження проєктованої діяльності на довкілля.

 

РОЗДІЛ 6. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ КУМУЛЯТИВНІ, КОРОТКО, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВІ, ПОСТІЙНІ ТА ТИМЧАСОВІ, ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ

Згідно «Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування», затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296 у даному розділі описуються наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення.

Наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення - це будь-які ймовірні наслідки для флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

За походженням екологічний вплив може бути первинним, тобто безпосередньо пов’язаним з впливом розміщення існуючих і проектних об’єктів на екосистему (забруднення атмосфери при будівництві та експлуатації) і вторинним, що є наслідком первинних змін в екосистемі (можливе збільшення бронхо-легеневих захворювань серед населення внаслідок забруднення атмосфери).

Під кумулятивним впливом розуміється сукупність впливів від реалізації планованої діяльності та інших, що існують або плануються в найближчому майбутньому видів антропогенної діяльності, які можуть призвести до значних негативних або позитивних впливів на навколишнє середовище або соціально-економічні умови.

Кумулятивні ефекти можуть виникати з незначних за своїми окремими діями факторів, які впливають одночасно протягом тривалого періоду часу поступово накопичуючись, підсумовуючись можуть викликати значні наслідки. Акумуляція впливів відбувається в тому випадку, коли антропогенний вплив або інші фізичні або хімічні впливи на екосистему протягом часу перевершують можливість їх асиміляції або трансформації.

Кумулятивний вплив від діяльності, яка планується на проектованій ділянці, може бути зумовлена викидами у разі опалення від газових котлів приближених будівель населеного пункту. Може спостерігатися незначний кумулятивний ефект під час виконання підготовчих та будівельних робіт, зумовлений викидами речовин, для яких при одночасній присутності діє ефект сумації, а саме: азоту діоксид та сірки діоксид – група сумації 31.

Неподалік проєктної території розташоване Стриганецьке родовище-1, звідки здійснюється видобування вапняків, придатних для виробництва вапна будівельного та вапнякового борошна, й діяльність якого супроводжується викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відстань від кар’єру до проектної ділянки становить 640 м (його СЗЗ – 300 м). При дотриманні та виконанні всіх передбачених комплексних захисних і охоронних заходів, що відповідають діючим нормативним вимогам, можливість виникнення кумулятивного впливу, який супроводжується негативними екологічними наслідками та понаднормативними викидами в атмосферне повітря забруднюючих речовин, не передбачається.

Детальна оцінка кумулятивного впливу буде можлива в процесі експлуатації проектних об’єктів з урахуванням даних моніторингу навколишнього середовища та проведення відповідних розрахунків.

Оцінка кумулятивного впливу на довкілля може бути проведена як за даними результатів безпосереднього спостереження за станом довкілля (стаціонарні пости,  систематичні  лабораторно-інструментальні вимірювання), так і на підставі даних, отриманих за затвердженими розрахунковими методами. При цьому, при формуванні оціночних даних впливу на довкілля, слід враховувати розміри та характер досліджуваної території та наявність на ній всіх джерел забруднення навколишнього середовища  –  потенційних вкладників у загальний (фоновий) стан забруднення. Саме фонове забруднення і буде характеризувати кумулятивний вплив всіх наявних на конкретній території об’єктів.

Змін клімату і мікроклімату в результаті планованої діяльності не очікується, оскільки в результаті експлуатації проєктних об’єктів відсутні значні виділення теплоти та парникових газів. Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, відсутні. Для провадження діяльності на існуючих та проєктних об’єктах обрані технологічні рішення мають бути екологічно безпечні.

Синергічні наслідки – наслідки, сумарний ефект яких полягає у тому, що при взаємодії 2-х або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремого компоненту – не передбачаються.

Нормативне забезпечення системою зелених насаджень загального користування  , дотримання упорядкування цих територій є компенсаційним заходом щодо наслідків будь-яких впливів на оточуюче середовище.

Коротко- та середньострокові наслідки (1, 3-5, 10-15 років) наразі не передбачаються.

Джерелами впливу на стан навколишнього середовища при затвердженні документу державного планування можуть бути процеси будівництва та експлуатації проектних об'єктів такі як: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, утворення відходів, порушення ґрунтового покриву (на етапі будівництва), використання води.

При виконанні підготовчих та будівельних робіт можливі наступні ймовірні впливи планованої діяльності на фактори довкілля:

- на атмосферне повітря при роботі ДВЗ будівельних машин та механізмів, пересипці інертних матеріалів, зварювальних та фарбувальних роботах;

- вплив на водне середовище зумовлений використанням води на потреби будівництва;

- шумовий та вібраційний впливи при роботі автотранспорту та будівельної техніки;

- вплив на ґрунти при проведенні земляних робіт, можливе забруднення проливами ПММ;

- порушення структури геологічного середовища  при спорудженні водозабірних споруд.

Вплив на навколишнє середовище, зумовлений підготовчими і будівельними роботами, матиме короткочасний та локальний характер.

При експлуатації об'єкта рекреаційного призначення (постійні наслідки) вплив на довкілля полягає в:

- викиди в атмосферу від газових котлів та пересувних джерел (автотранспорт);

- утворення відходів;

- використання води для забезпечення господарсько-побутових потреб та видобування з підземних джерел;

- шумове навантаження від руху автотранспорту.

Особливості кліматичних умов, сприятливих для зростання інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, відсутні.

На довкілля передбачається помірний вплив, який може бути мінімізований з урахуванням природоохоронних заходів.

 

 

 

 

Таблиця 6.1 - Оцінка ймовірного впливу планованої діяльності на довкілля відповідно до контрольного переліку

Чи може затвердження документу державного планування та, в подальшому, реалізація планованої діяльності спричинити:

Негативний вплив

Пом’якшення існуючої ситуації

 

Так

Ймовірно

 

Ні

Повітря

1.

Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

 

 

 

2.

Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел

 

 

 

3.

Погіршення якості атмосферного повітря

 

 

 

4.

Появу джерел неприємних запахів

 

 

 

5.

Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату

 

 

 

Водні ресурси

6.

Збільшення обсягів скидів у поверхневі води

 

 

 

7.

Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких показників, як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними)

 

 

 

 

 

8

Збільшення кількості вод, що використовуються для

водопостачання населенню

 

 

 

9.

Збільшення скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти

 

 

 

10.

Значне зменшення кількості вод, що використовуються для водопостачання населенню

 

 

 

11.

Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод

 

 

 

12.

Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення)

 

 

+

13.

Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або зміни обсягів води будь-якого поверхневого водного об’єкту

 

 

 

14.

Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону

 

 

 

15.

Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод

 

 

 

16.

Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів)

 

 

 

17.

Забруднення підземних водоносних горизонтів

 

 

 

Відходи

17.

Збільшення кількості утворюваних твердих побутових відходів

 

 

 

18.

Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів IV класу небезпеки

 

 

 

19.

Збільшення кількості відходів I-III класу небезпеки

 

 

 

20.

Спорудження еколого-небезпечних об’єктів поводження з відходами

 

 

 

21.

Утворення або накопичення радіоактивних відходів

 

 

 

Земельні ресурси

22.

Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару

 

 

 

23.

Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів

 

 

 

24.

Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу

 

 

 

25.

Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури

 

 

 

 

26.

Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель

 

 

 

27.

Виникнення конфліктів між ухваленими цілями стратегії та цілями місцевих громад

 

 

 

Біорізноманіття та рекреаційні зони

28.

Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо)

 

 

 

 

29.

Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному  представництві

 

 

 

30.

Збільшення площ зернових культур або сільськогосподарських угідь в цілому

 

 

 

31.

Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин

 

 

 

32.

Будь-який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей

 

 

+

33.

Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-культурної спадщини

 

 

 

34.

Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично неприйнятних місць, руйнування пам’ятників природи тощо)

 

 

 

 

Населення та інфраструктура

35.

Зміни в локалізації, розміщенні, щільності та зростанні кількості населення будь-якої території

 

 

 

36.

Вплив на нинішній стан забезпечення житлом або виникнення нових потреб у житлі

 

 

 

37.

Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему. Зміни в структурі транспортних потоків

 

 

 

38.

Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень

 

 

 

39.

Потреби в нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги

 

 

 

40.

Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей

 

 

 

Екологічне управління та моніторинг

41.

Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки

 

 

 

42.

Погіршення екологічного моніторингу

 

 

 

43.

Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження

 

 

 

44.

Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва

 

 

 

Інше

45.

Підвищення рівня використання будь-якого виду природних ресурсів

 

 

 

46.

Суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу

 

 

 

47.

Збільшення споживання значних обсягів палива або енергії

 

 

 

48.

Суттєве порушення якості природного середовища

 

 

 

49.

Появу можливостей досягнення короткотермінових цілей, які ускладнюватимуть досягнення довготривалих цілей у майбутньому

 

 

 

50.

Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності викличуть значний негативний екологічний ефект, що матиме значний негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей

 

 

 

 

В процесі виконання СЕО проведений аналіз зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативного впливу на здоров’я населення.

За результатами розгляду не було виявлено невідповідностей в сфері збереження існуючого природного середовища та екологічного стану території.

Реалізація планованої діяльності на проєктній території матиме позитивний соціально-економічний ефект, оскільки сприятиме розвитку рекреаційного потенціалу Єзупільської селищної територіальної громади та сприятиме наповненню місцевого бюджету (в т.ч. у вигляді сплати земельного податку).

 

 

РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

З метою сприяння досягненню цілей екологічної політики, встановлених на національному та місцевому рівнях, запропоновано ряд заходів для пом'якшення виявлених потенційних негативних наслідків для навколишнього середовища та здоров'я населення, що випливають з реалізації містобудівної документації.

Захист навколишнього середовища забезпечується комплексом засобів, який охоплює заходи, спрямовані на охорону та раціональне використання природних ресурсів, і заходи, які забезпечують нормативні санітарно-гігієнічні параметри середовища міських і сільських поселень. Соціально необхідні охоронні заходи поділяються на організаційні, економічні та містобудівні.

Містобудівні заходи забезпечують охорону природного середовища за рахунок раціонального функціонального зонування території, створення санітарно-захисних, охоронних зон тощо.

Запропоновані заходи складаються з тих, що були визначені в процесі розроблення проекту містобудівної документації і рекомендацій що виникли в результаті виконання СЕО.

Ресурсозберігаючі заходи:

  • економні витрати електричної енергії;
  • раціональне використання земельних та водних  ресурсів;
  • використання сучасних енергозберігаючих технологій у системах опалення і вентиляції;
  • дотримання пропозицій щодо планувальної структури території.

Захисні і планувальні заходи:

- забезпечення виконання заходів із охорони атмосферного повітря, ґрунтів, охорони водного басейну;

- застосування звукоізолюючих матеріалів та протиамортизаторних пристроїв для зниження вібраційного та шумового навантаження при будівництва і експлуатації об’єктів, що є джерелами шуму та вібрації;

- застосування віброізолюючих конструкцій для будівництва об’єктів, що є джерелами шуму і вібрації;

- організація збору побутових та інших відходів в герметичні контейнери (ємності), з наступним вивезенням відповідно класу небезпеки на полігон ТПВ або на утилізацію, за договорами;

- організація збору і очищення дощових і талих вод зливових на очисних спорудах;

- застосування технологічного устаткування, що відповідає вимогам екологічної безпеки, та його постійне утримання в повній технічній справності;

-  встановлювати покриття вулично-дорожньої мережі;

- здійснення постійного контролю за наявністю і справністю на двигунах внутрішнього згорання засобів захисту від викидів шкідливих речовин, що перевищують ГДК;

- проводити мийку коліс будівельного транспорту при виїзді з будмайданчика на дороги населених пунктів.

Протипожежні заходи:

 Пожежогасіння передбачено спеціалізованим автотранспортом пожежно-рятувального підрозділу (частини) с. Єзупіль. Слід наголосити, що на перспективу потрібно передбачити пожежний пост в с. Довге, для забезпечення вимог п.15.1.3 ДБН Б.2.2-12:2019, а саме виїзд пожежно-рятувального підрозділу не більше ніж 3 км Також слід зазначити, що на території проектування передбачені об’єкти пожежної охорони (гідранти, резервуари, пожежна водойма, спуск до пожежного пірсу на березі р. Дністер).

Для потреб пожежогасіння на території рекреаційного призначення потрібно передбачити резервуар на 108 м3 (даний об’єм води пропорційно розмістити в штучній пожежній водоймі та пожежних резервуарах по території проєктування).

Водозабезпечення передбачено улаштуванням резервуарів, наповнюваних привозною водою. На території проектування передбачено 5 пожежних резервуарів, на рівновіддаленій відстані між собою, 12 пожежних щитів, система пожежних гідрантів (7 шт.), під’єднаних до системи водопостачання, також по території проєктування передбачена пожежна водойма та 1 пожежний резервуар на парковці для автотранспорту.

Відновлювальні заходи

Забезпечення системою зелених насаджень для користування відпочиваючих, дотримання упорядкування цих територій .

Відпочинкові зони по території проєктування створюють систему терас, при цьому перепади рельєфу пропонується закріплювати підпірними стінками. Насадження на горизонтальних терасах можуть складатися з деревних і деревно-чагарникових композицій або квітників.

Планується озеленення вільних від забудови територій багаторічними різноманітними деревами та кущовими насадженнями, у тому числі і фруктовими, та догляд за ними.

Компенсаційні заходи

- сплата земельного податку;

- сплата за послуги вивозу та утилізації утворених відходів;

- сплата за послуги відкачування та вивіз стоків асенізаційною машиною спеціалізованого підприємства;

- передбачене зняття зелених насаджень компенсується створенням рівновеликих (або більших за об’ємом) та рівноцінних нових насаджень у місцях, визначених містобудівною документацією.

З метою забезпечення нормативного стану довкілля та мінімізації тимчасового негативного впливу під час будівництва об’єкта планованої діяльності, передбачаються наступні заходи:

- дотримання вимог Земельного кодексу України, Водного кодексу, кодексу України про надра щодо раціонального використання та охорони земель та надр;

- дотримання ст. 60, 61 Земельного кодексу України та ст. 88, 89 Водного кодексу України щодо не порушення й заборони використання прибережно-захисної  смуги р. Дністер;

- дотримання вимог ЗУ «Про охорону культурної спадщини», ЗУ «Про охорону археологічної спадщини»;

- забезпечення збирання та належного зберігання відходів, що утворюються при виконанні підготовчих та будівельно-монтажних робіт, в спеціально обладнаних місцях для тимчасового зберігання відходів згідно з їх характеристикою та відповідно до вимог санітарно-гігієнічних норм і правил з подальшим поводженням відповідно до законодавства України;

- недопущення перевищень нормативного рівня шуму на межі найближчої житлової забудови;

- заборона роботи машин та механізмів на холостому ходу для попередження додаткового шумового впливу;

- мінімізація робіт у темний час доби;

- ведення будівельних робіт проводити в суворій відповідності з проектною документацією, виробничими інструкціями, інструкціями з техніки безпеки, протипожежної та екологічної безпеки;

- забезпечення виконання технічних рішень і заходів з метою недопущення забруднення ґрунтового покриву;

- з метою недопущення забруднення атмосферного повітря та ґрунтів передбачити зберігання матеріалів інертного складу (кам’яні матеріали, пісок і т.п.) в спеціально облаштованих, з точки зору вимог законодавства України, місцях;

- заборона використання техніки з підтіканням паливно-мастильних матеріалів та перевищення у викидах відпрацьованих газів нормативно встановлених показників СО, СН, NO2;

- у разі виникнення необхідності, ремонтні роботи техніки й обладнання, що передбачені до використання при реалізації технологічного регламенту, проводити у спеціально передбачених та організованих для можливості реалізації, з точки зору вимог законодавства України, місцях;

- передбачення огорожі будівельного майданчика та відведення дощових і талих вод з його території;

- дотримуватись правил безпеки та технічної документації при бурінні й облаштуванні водозабірної свердловини;

- проведення повної технічної та біологічної рекультивації порушених земель;

- виконання робіт повинно здійснюватися кваліфікованими будівельно-монтажними організаціями з дотриманням заходів техніки безпеки та охорони навколишнього природного середовища;

- забезпечення захисту від корозії внутрішніх поверхонь обладнання та будівельних конструкцій;

Відповідальність за дотримання заходів з охорони навколишнього середовища в період проведення будівельних робіт на об’єкті покладається на спеціалізовані організації, які виконуватимуть дані  роботи.

З метою забезпечення нормативного стану довкілля та мінімізації негативного впливу під час експлуатації об’єкта рекреаційного призначення передбачаються наступні природоохоронні заходи:

- дотримання вимог законодавства України щодо забезпечення раціонального використання та охорони навколишнього природного середовища;

- дотримання ст. 60, 61 Земельного кодексу України та ст. 88, 89 Водного кодексу України щодо не порушення й заборони використання прибережно-захисної  смуги р. Дністер;

- проводити ремонтні роботи обладнання у спеціально відведених місцях відповідно до вимог законодавства України;

- дотримання вимог щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони надр;

- дотримання значень гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на межі найближчої житлової забудови;

- встановлення контейнерів для сміття з роздільним збиранням скла, пластмаси, паперу, металевих банок та харчових відходів, що дасть можливість зменшити навантаження на існуюче сміттєзвалище шляхом вилучення за призначенням вторинних матеріалів з подальшою їх переробкою за відповідними технологіями на спеціалізованих підприємствах;

- влаштування роздільної самопливної закритої мережі дощової каналізації з подальшим попаданням на локальні очисні споруди для запобігання підтоплення території;

- реалізація заходів з метою мінімізації викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря при експлуатації об’єкту;

- виконання запланованих заходів з охорони та раціонального використання водних ресурсів, недопущення перевищення дебіту свердловин для забору води;

- забезпечення виконання технічних рішень і заходів з метою недопущення забруднення ґрунтового покриву та водного середовища;

- дотримання вимог щодо режиму, кількісного та якісного складу стічних вод, що вивозитимуться відповідними організаціями;

- дотримання вимог до вентиляційних систем при їх експлуатації та ремонті, визначених ДСТУ Б А.3.2-12:2009;

- утримання в належному робочому стані споруди очищення поверхневого стоку, інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

- своєчасний ремонт механізмів вентиляційного та технологічного обладнання;

- обмеження швидкості руху автомобільного транспорту по території об’єкта;

- огородження проектної ділянки, що попереджатиме потрапляння представників фауни ззовні;

- догляд за насадженнями на території об'єкта, переміщення відпочиваючих і автомобілів по спеціально облаштованих і відведених місцях;

- заборона будь-якої діяльності на території об'єкта Смарагдової мережі.

Планувальні обмеження

Рішеннями «Змін до Генерального плану, суміщених з Детальним планом території», передбачено упорядкування об’єктів з формуванням раціональної територіально-планувальної структури території проєктування з відповідним інженерним забезпеченням:

  • зони санітарної охорони від підземних і відкритих джерел водопостачання, водозбірних водоочисних споруд, водоводів, об’єктів оздоровчого призначення – 30 м;
  • водопровід - 5 м;
  • напірна каналізація - 3 м;
  • насосні станції, локальні очисні споруди - 20 м (підстава виникнення обмеження - ДБН Б.2.2-12: 2019 (додаток И.1);
  • газопровід низького тиску - 2 м (підстава виникнення обмеження Постанова КМУ від 30.09.2015 № 2494);
  • протипожежний розрив від лісових масивів сільських населених пунктів - 20 м - відповідно до дерев листяного лісу (згідно ДБН Б.2.2-12:2019 п.15.2.4 ст. 117).

 

РОЗДІЛ 8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЬ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ (НЕДОСТАТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ТАКОЇ ОЦІНКИ)

Проєкт «Зміни до Генерального плану села Довге, суміщені з Детальним планом території на земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 12,0000 гектарів для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення,  за адресою: в межах населеного пункту с. Довге, Єзупільська селищна територіальна громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область» передбачає внесення ділянки до генерального плану с. Довге та визначення просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території вказаного населеного пункту, уточнення територіальних ресурсів для функціонального проектної території, встановлення всіх планувальних обмежень її використання згідно із вимогами чинного законодавства України, державних будівельних норм, стандартів та правил.

За існуючим функціональним використанням проєктна територія відноситься до рекреаційно-туристичної території (зони) (згідно Схеми планування території Івано-Франківської області, затвердженої рішенням Івано-Франківської обласної ради від 30.06.2017 №548-16/2017 «Рекреаційно-туристична зона «Дністер»).

Проєктне функціональне використання території згідно Рішення Єзупільської селищної ради  - території рекреаційно-туристичних закладів та рекреаційного житла.

Відповідно до містобудівної документації на території об'єкта пропонується наступна структура забудови: рекреаційне житло (таунхауси, котеджі 72 м. кв. та "VIP-класу" 200 м. кв.),  громадські будівлі та споруди (багатофункціональний будинок, комплекс, інші будівлі та споруди, функціональні майданчики).

Планована діяльність доцільна саме на цій території, так як існуюче та проектне цільове призначення проектної земельної ділянки: 07.01 – для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення.

Вибір земельної ділянки під будівництво обґрунтовано наступним:

- екологічні, санітарно-епідеміологічні, протипожежні і містобудівні обмеження щодо планованої діяльності об’єктами проектування витримуються;

- ділянка не належать до пам’яток культурної спадщини, археологічних територій.

 

«Нульова альтернатива», за якої документ державного планування не буде затверджено

У «нульовій альтернативі» розглядалася ситуація гіпотетичного сценарію, за яким не розробляються і не затверджуються проєкт змін до генерального плану, суміщений з детальним планом території. У такому випадку не використовуватиметься рекреаційний потенціал Єзупільської селищної територіальної громади та не буде надходжень до місцевого бюджету (в т.ч. у вигляді сплати земельного податку). Також територія не буде задіяна відповідно до існуючого цільового призначення: 07.01 – для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення. У випадку, якщо ДДП не буде затверджено, то суттєвих змін в поточному стані довкілля не прогнозується.

Альтернатива 2. «Територіальна альтернатива»

Під час здійснення стратегічної екологічної оцінки розглядався варіант розміщення дитячих ігрових майданчиків у північній частині ділянки поблизу котеджів VIP-класу. Проте, при такому плануванні вони не будуть в пішій доступності від таунхаусів   та, особливо, багатофункціонального комплексу, в якому передбачається розміщення укриття цивільного захисту.

При виконанні проектних рішень містобудівної документації територія детального планування в межах с. Довге не створює навантаження на планувальний каркас та систему розселення, а являється привабливою територією для розвитку рекреації. Враховуючи природній потенціал даної території, саме розвиток рекреації з ландшафтною організацією середовища сприятиме гармонійному розвитку Єзупільської селищної територіальної громади.

Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період будівництва та функціонування об’єкта планованої діяльності, надано прогноз впливу на оточуюче середовище, виходячи із особливостей планованої діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.

Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проєкту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту документа державного планування відбувається відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» з використанням Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 296 від 10.08.2018 р.).

Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначено доцільність і прийнятність проєктних рішень і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища, а також оцінено вплив на навколишнє середовище в період реалізації даних рішень, надано прогноз впливу на навколишнє середовище, виходячи із особливостей планованої діяльності з урахуванням природних, соціальних та техногенних умов.

Для здійснення стратегічної екологічної виконано:

- збір та аналіз інформації про поточний стан компонентів навколишнього природного середовища, зазначених у Регіональній доповіді про стан навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, Екологічному паспорті Івано-Франківської області, даних Головного управління статистики Івано-Франківської області тощо;

- опрацювання вихідних даних щодо актуального стану території проєктування;

- проведення аналізу слабких та сильних сторін проєкту ДДП з точки зору екологічної ситуації;

- оцінено можливі зміни в природних та антропогенних екосистемах;

- розглянуто природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища;

- врахування пропозицій та зауважень в ході розробки СЕО, що були надані органами виконавчої влади, котрі реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров’я населення.

 

РОЗДІЛ 9. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Система моніторингу довкілля визначає порядок створення та функціонування системи з урахуванням стану довкілля та природоохоронної діяльності в районі, визначає основні завдання районної системи моніторингу довкілля, суб'єктів системи, їх завдання відповідно до конкретного ресурсу, принципи організації та функціонування системи, взаємовідносини між суб'єктами під час створення та опрацювання системи моніторингу, структуру системи, організаційний механізм її створення.

Моніторинг довкілля – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, зберігання та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

Екологічний та соціальний моніторинг буде здійснюватися з метою забезпечення неухильного дотримання вимог законодавства та втілення всіх заходів щодо мінімізації ймовірних впливів та наслідків на навколишнє природне та соціальне середовище.

При здійсненні планованої діяльності моніторинг впливу на довкілля є обов’язковою умовою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», Замовник у межах своєї компетенції здійснює моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, один раз на рік оприлюднює його результати на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет та у разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, вживає заходів для їх усунення.

Моніторинг необхідно здійснювати відповідно до Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1272.

Для здійснення моніторингу замовник документа державного планування розробляє заходи з урахуванням результатів громадського обговорення, консультацій з органами виконавчої влади у процесі проведення стратегічної екологічної оцінки та транскордонних консультацій (у разі їх проведення). Здійснення таких заходів забезпечує можливість:

- виявлення наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, а саме вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (на один, три-п’ять, 10-15 років, 50-100 років відповідно), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

- запобігання, зменшення та компенсації негативних наслідків, зумовлених виконанням документа державного планування;

- виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

У цьому Порядку термін «замовник документа державного планування» означає орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням – Єзупільська селищна рада.

Варто зазначити, що проєкт змін до генерального плану, суміщених з детальним планом території визначає планувальну організацію, просторову композицію і параметри забудови та ландшафтної організації території проєктування, тому для забезпечення систематичності та об’єктивності спостережень замовник визначає:

  1. Зміст заходів, передбачених для здійснення моніторингу:

- за необхідності утворює групу експертів, що відповідальні за здійснення моніторингу (моніторингові групи), їх склад та порядок роботи;

- контролює відповідність використання земельної ділянки за функціональним призначенням, визначеним містобудівною документацією;

- перевіряє відповідність розміщень об’єктів відповідно до проєктних рішень, що спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічних вимог в планувальній організації території;

- контролює виконання процедур, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», за умови, що вид діяльності чи об’єкт відноситься до категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля (на подальших стадіях проєктування «Робочий проєкт»);

- співставляє цільові значення параметрів моніторингу до фактичних значень під час здійснення моніторингу за кожен рік проєктного періоду;

- результати моніторингу оприлюднює на власному офіційному веб-сайті один раз на рік протягом строку дії документа державного планування та через рік після закінчення такого строку.

2. Строки виконання заходів: один раз на рік протягом строку дії документа державного планування та через рік після закінчення такого строку.

3. Кількісні та якісні показники, одиниці їх вимірювання та цільові значення таких показників відповідно до кожного з визначених у звіті про стратегічну екологічну оцінку наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, а також періодичність вимірювання показників, проведення їх аналізу та співставлення із цільовими значеннями наведено в таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 - Моніторинг наслідків виконання документа державного планування містобудівної документації «Зміни до Генерального плану села Довге, суміщені з Детальним планом території на земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 12,0000 гектарів для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення, за адресою: в межах населеного пункту с. Довге, Єзупільська селищна територіальна громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область»

Індикатор

Визначення

Цільове значення

Метод визначення

Суб’єкт моніторингу та періодичність вимірювання

Площа зелених насаджень

- загальна площа зелених насаджень (га, від загальної площі детального плану).

6,7677

Розрахунок

 

Єзупільська селищна рада – раз на рік

 

Система водовідведення

господарсько-побутових та дощових вод

-  каналізаційна мережа з подальшим водовідведенням на локальні очисні споруди, звідки по мірі заповнення на договірних засадах відкачуватимуться та вивозитимуться асенізаційною машиною спеціалізованого підприємства

буде визначено на пізніших стадіях проектування

Спостереження

 

Система водопостачання

- свердловини

буде визначено на пізніших стадіях проектування

Спостереження

 

Майданчик для контейнерів

- облаштування контейнерного майданчику для роздільного збору відходів 

буде визначено на пізніших стадіях проектування

Спостереження

 

Місце відпочинку для працівників

- облаштування місць для відпочинку персоналу (кількість, одиниць)

1

Спостереження

 

4. Кількісні та якісні показники для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення наведені в Розділі 7 звіту про СЕО.

5. Методи визначення кожного із показників, які дають змогу швидко та без надлишкових витрат їх вимірювати:

- розрахунок – спосіб визначення загальної площі зелених насаджень із розрахунку не менше ніж 10 % від загальної території (ДБН Б.2.2-5:2011, пункт 7.3);

- спостереження - планомірний та організований збір даних шляхом обліку фактичних значень у відповідності до цільових.

6. Засоби і способи виявлення наявності або відсутності наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, з урахуванням можливості виявлення негативних наслідків виконання документа державного планування, не передбачених звітом про СЕО: здійснення моніторингу впливів виконання рішень ДДП на довкілля, у тому числі на здоров’я населення, за визначеними в таблиці 9.1 показниками.

У разі коли під час здійснення моніторингу виявлено не передбачені звітом про стратегічну екологічну оцінку негативні наслідки виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, замовник вживає заходів для їх усунення, а також подає органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який затвердив документ державного планування, пропозиції щодо внесення змін до такого документа з метою усунення негативних наслідків. У такому разі зміни, що вносяться до документа державного планування, підлягають стратегічній екологічній оцінці.

Замовник протягом п’яти робочих днів з дня затвердження документа державного планування розміщує на власному офіційному веб-сайті заходи, передбачені для здійснення моніторингу, і письмово повідомляє про це Міндовкіллю.

 

РОЗДІЛ 10. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Під час проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту документа державного планування містобудівної документації «Зміни до Генерального плану села Довге, суміщені з Детальним планом території на земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 12,0000 гектарів для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення, за адресою: в межах населеного пункту с. Довге, Єзупільська селищна територіальна громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область» виявлена відсутність ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, в тому числі для здоров’я населення.

 

РОЗДІЛ 11. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ

Стратегічна екологічна оцінка була розроблена для проєкту документа державного планування «Зміни до Генерального плану села Довге, суміщені з Детальним планом території на земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 12,0000 гектарів для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення, за адресою: в межах населеного пункту с. Довге, Єзупільська селищна територіальна громада, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область».

Дана містобудівна документація розроблена з метою внесення проєктної ділянки до чинного генерального плану с. Довге та розроблення детального плану території для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення з метою продажу вищевказаної земельної ділянки на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону.

Село Довге розміщене на відстані 11 км від центру територіальної громади – смт. Єзупіль та 19,5 км від обласного центру – м. Івано-Франківськ.

Існуюче та проектне цільове призначення проектної земельної ділянки: 07.01 – для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення.

На момент розроблення проєкту територія вільна від забудов, не огороджена та вкрита трав’яною рослинністю. Інженерне обладнання, підземні і повітряні інженерні комунікації та обмеження від цих об’єктів відсутні.

Характеристика поточного стану довкілля сформована на основі загальних даних, що є у відкритому доступі, таких як: «Екологічний паспорт Івано-Франківської області», «Регіональна доповідь про стан навколишнього середовища Івано-Франківської області», дані Головного управління статистики Івано-Франківської області.

Проєктними рішеннями містобудівної документації в межах ділянки проєктування передбачається розміщення об'єкта рекреаційного призначення, а саме: рекреаційне житло (таунхауси, котеджі 72 м.кв. та "VIP-класу" 200 м. кв.),  громадські будівлі та споруди (багатофункціональний будинок, інші будівлі та споруди, функціональні майданчики).

При виконанні підготовчих та будівельних робіт можливі наступні ймовірні впливи планованої діяльності на фактори довкілля:

- на атмосферне повітря при роботі ДВЗ будівельних машин та механізмів, пересипці інертних матеріалів, зварювальних та фарбувальних роботах;

- вплив на водне середовище зумовлений використанням води на потреби будівництва, забруднення під час будівництва у зв’язку із порушенням ґрунтового покриву.

 

- шумовий та вібраційний впливи при роботі автотранспорту та будівельної техніки;

- вплив на ґрунти при проведенні земляних робіт, можливе забруднення проливами ПММ;

- утворення будівельних та побутових відходів.

Вплив на навколишнє середовище, зумовлений підготовчими і будівельними роботами, матиме короткочасний та локальний характер.

Постійні наслідки для довкілля проєктованого об’єкту:

- викиди в атмосферу від газових котлів та пересувних джерел (автотранспорт);

- утворення побутових відходів та відходів функціонування інших приміщень, від локальних очисних споруд;

- видобування води з підземних джерел водопостачання для забезпечення господарсько-побутових потреб;

- шумове навантаження від руху автотранспорту

Транскордонний вплив від планованої діяльності на довкілля відсутній.

Для запобігання негативного впливу на  навколишнє середовище рекомендовано виконання ряду планувальних та інженерних заходів по облаштуванню території:

  • формування раціональної планувальної структури території та нормативне забезпечення системою зелених насаджень; 
  • налагодження ефективної системи санітарного очищення території: вирішення проблеми збирання побутових відходів із запровадженням системи роздільного збирання ТПВ, організація їх вивезення;
  • влаштування твердого покриття проїздів та пішохідних зон;
  •  організація належного водопостачання з забезпеченням потреб у воді на господарсько-питні та виробничі (технічні) потреби
  • облаштування  привуличної території системою декоративних  зелених насаджень;
  • облаштування  системи дощової каналізації із відведенням поверхневого стоку в локальні очисні споруди;
  •  благоустрій території.

Для здійснення моніторингу наслідків виконання рішень ДДП для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, запропонована структура моніторингу.

Позитивний соціально-економічний ефект полягатиме у розвитку рекреаційного потенціалу Єзупільської селищної територіальної громади та наповненні місцевого бюджету (в т.ч. у вигляді сплати земельного податку).


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь