Захист прав споживачів.

Коли дороги перетворюються на ковзанку, притрушену снігом, травматологи мають “найгарячішу” пору на роботі. Невдале падіння загрожує забоями кінцівок, розтягненнями зв’язок, переломами та серйознішими травмами. Тож під час ожеледиці варто бути надзвичайно обережними та уважними, щоб зберегти своє здоров’я. Ось декілька порад , як захистити себе від травм та падінь взимку. Як уникнути травмування під час ожеледиці: 1. Обирай стійке та неслизьке взуття — з гумовою чи рельєфною підошвою. Відмовся від високих підборів. Якщо все ж маєш слизьку підошву, то придбай спеціальні насадки — льодоходи. Також тимчасово покращити ситуацію може пластир, наклеєний на підошву хрест-навхрест або ж драбинкою. 2. На слизькому рухайся, наче лижник — не підіймай високо ноги, наступай на всю підошву, роби невеликі плавні кроки. Уникай нерівних місць. Якщо все-таки треба йти льодом, то довжина твого кроку має дорівнювати довжині стопи. 3. Не тримай руки в кишенях — повір, тобі не вистачить часу витягнути їх у разі падіння. 4. Літнім людям краще ходити з палицею з гумовим наконечником. 5. Тримайся за поручні на вході та виході з громадського транспорту. 6. Не гуляй надворі в нетверезому стані. Адже алкоголь знижує чутливість до болю й людина не одразу розуміє, що отримала травму. Як правильно падати? Якщо падіння не уникнути, то принаймні можна зменшити силу удару:  під час падіння намагайся присісти та зменшити висоту. Щоб м’язи рефлективно запам’ятали цей рух, регулярно присідай вдома;  займи позицію ембріона — втягни голову в плечі, притисни підборіддя до грудей, а лікті — до тулуба, закрий голову руками, а ноги зігни в колінах;  напруж м’язи, адже так вони захистять кістки від перелому;  падай на бік, щоб вберегти від пошкоджень хребет, руки та кістки. Однак людям похилого віку не можна так робити, бо є ризик отримати перелом шийки стегна — небезпечну травму, що іноді може загрожувати життю;  під час падіння не виставляй руки чи ноги, намагаючись втримати рівновагу. Адже так можна приземлитись на кінцівки всією своєю вагою та спричинити тяжкі травми.

Здоров’я шлунково-кишкового тракту багато в чому визначає стан імунної системи людини. Чим гірше життєво важливим бактеріям, мікроорганізмам в кишечнику, то нижчий імунітет і більше болячок. Приблизно 70% клітин-імуномодуляторів живуть саме в ШКТ. Симптоми проблем з кишечником – метеоризм, запори і постійні застуди. Також на збої в шлунково-кишковому тракті вказують прищі, вугрі, від яких нічого не допомагає, патології суглобів, хронічна молочниця, герпес, алергії, екзема. Крім «класичних» ознак у вигляді здуття, болю, запору чи діареї, існують і вельми незвичайні, наприклад такі, як сильне чхання або підвищена тривожність. Тому , якщо хворієте давно, але полегшення все немає, пошукайте проблему глибше.

88%  людей беруть смартфон із собою в туалет, а потім несуть на кухню, де користуються ним, поки готують сніданок, обід чи вечерю. Поверхня мобільного телефону в середньому містить 17 тис. часточок бактерій, що в рази більше, ніж на сидінні унітаза. Що ж робити? - Дотримуватись правил особистої гігієни; - Чистити та дезінфікувати ваші гаджети. Слід запам’ятати, що заливати в отвори телефону нічого не можна. Також забороняється: чистити екрани смартфонів жорсткими тканинами та абразивними пастами, чистим спиртом та мийними засобами із хлором. Перед чищенням слід вимкнути пристрій та зняти чохол. Для чищення підійде серветка з мікрофібри або м’яка тканина без ворсинок, які слід змочити дистильованою водою або 70% спиртовим розчином. Протріть акуратно гаджет спереду та ззаду, але не тисніть. Мобільний телефон в руках у медика також потребує особливої уваги. Науковці дослідили бактеріальне забруднення мобільних телефонів медичних працівників, чутливість до антимікробних препаратів та пов'язані з цим фактори. З’ясувалося, що мобільні телефони медиків можуть містити мікроби, які спричиняють внутрішньолікарняні інфекції серед пацієнтів, членів родини та небезпечні для суспільства в цілому. Загальна поширеність мікробного забруднення мобільних телефонів однією або кількома бактеріями склала 94,2%. Коагулазонегативні стафілококи (CoNS; 58,8%), Staphylococcusaureus (14,4%) та види Klebsiella (6,9%) були найбільш переважаючими бактеріальними ізолятами. Загальна поширеність бактерій із множинною лікарською стійкістю склала 69,9%. Близько половини грампозитивних і грамнегативних бактерій були стійкі до ампіциліну та триметоприму-сульфаметоксазолу. Існує високий рівень мікробного забруднення мобільних телефонів медичних працівників внутрішньо лікарняними збудниками. Телефон, планшет, ноутбук можуть стати фактором передачі внутрішньо лікарняної інфекції стійких до ліків патогенів через руки, інвентар і т.п., тому медичним працівникам особливо важливо дотримуватися стандартів миття рук та обробки обладнання, інвентаря, в т.ч. мобільних телефонів.

Краса чи небезпека

Еспресо, лате, арабіка – ці слова відомі практично кожній людині. Історія кави як напою налічує тисячі років. За статистикою, у світі щодня випивають 2,5 мільярда чашок кави. І майже стільки ж років люди сперечаються про її користь, шкоду і корисну дозу. Вчені стверджують, що користь кави однозначно перевищує шкоду – якщо, звичайно, не пити її літрами. Кава містить чимало корисних речовин: калій, магній, кальцій, фосфор, вітаміни, органічні кислоти і кофеїн. Кава має чимало інших корисних властивостей:  знижує ризик розвитку цукрового діабету 2 типу при частому вживанні, нормалізує рівень цукру в крові;  на короткий час покращує пам'ять і уважність, підвищує настрій;  знижує ризик розвитку хвороб Альцгеймера і Паркінсона, деменції, раку молочної залози, цирозу печінки;  полегшує головний біль, ефективна при мігрені;  покращує спортивні результати.

Педикульоз (від латинського Pediculus – воша) – вошивість. Воші людини (платтяні, головні, лобкові) – специфічні паразити, які проводять все життя на людині, живляться тільки її кров’ю. Платтяні і головні воші є переносниками збудників висипного і зворотного тифів. Найбільшу епідемічну загрозу несуть платтяні воші. Воші, насмоктавшись крові, яка заражена збудниками висипного або зворотного тифів, здатні передавати збудників від хворої до здорової людини через 4-5 днів після зараження. Лобкова воша практично не має епідеміологічного значення, але так само, як і платтяні та головні воші, спричиняє людині неспокій, викликаючи свербіж. При сильних розчухуваннях можливі різні гнійничкові захворювання шкіри. Наявність вошей на людині, її білизні, одязі, і інших речах вказує на поганий санітарно – гігієнічний стан в родині чи колективі. Хоча є інформація про наявність педикульозу і серед людей, які дбають про гігієну. Головна воша зазвичай живе у волоссі голови, але при великій кількості може зустрічатися як на тілі людини, так і на білизні, одязі та верхньому одязі. Лобкова воша живе у волоссі на лобку, бровах та інших волосистих частинах тіла, міцно тримаючись на шкірі, у зв’язку з чим малорухома. Без господаря може жити не більше 12 годин. З метою попередження виникнення вошей та їх розповсюдження в сім’ї і колективі проводять гігієнічні заходи, які включають : -регулярне миття тіла не рідше 1 разу в 7-10 днів; -зміну натільної і постільної білизни в ці ж терміни або по мірі забруднення з наступним пранням; -регулярну стрижку і щоденне розчісування волосся голови; -систематичну чистку верхнього одягу, одягу, постільної білизни і охайне їх зберігання; -регулярне прибирання приміщень, утримання в чистоті предметів оточення. При виявленні вошей на будь-якій стадії розвитку (яйця, личинки, дорослої особини) необхідно негайно звернутися в медичний заклад (або до медичного працівника). Дезінсекційні заходи по боротьбі з вошами включають механічний, фізичний та хімічний методи боротьби і направлені на одночасне знищення вошей безпосередньо як на тілі людини, так і на її білизні, одязі та інших речах і предметах. При головному і лобковому педикульозі проводять обробку волосся голови і волосистих частин тіла інсектицидами (педикулоцидами) з подальшим миттям оброблених місць гарячою водою з використанням будь-якого миючого засобу. Механічний метод звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісування густим гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.